Мудра притча про бідність

Мудра притча про бідність

Батько однієї багатої родини, бажаючи показати своєму синові, що означає бідність, взяв його з собою на кілька днів у село, до однієї бідної сім’ї, що мешкає в горах.

Кілька днів вони провели на фермі. Дорогою додому, в машині, батько запитав сина:

– Які враження від поїздки?

– Було чудово, – відповів син, вдивляючись кудись у порожнечу.

Що нового ти дізнався для себе? – терпляче продовжував батько, – ти побачив, як живуть бідні люди?

Син відповів:

– Так, звичайно!

– Побачив, що у нас тільки одна собака, а в них – чотири.

У нас є басейн до середини саду, водночас як у них є річка, в якій немає кінця. З кришталево чистою водою, в якій і навколо якої існує і інша краса.

Ми купуємо ліхтарики з Азії для освітлення нашого саду, а їм світять місяць і зірки.

Наш двір закінчується біля огорожі, а їхні поля до горизонту.

Ми купуємо свою їжу, а вони сіють і жнуть, вирощуючи свою.

Ми слухаємо музику на дисках. А вони насолоджуються нескінченною симфонією птахів, жаб, і інших тварин. І до цього ж ритмічна пісня сусіда, який працює у полі.

Ми для нашої безпеки оточили себе стінами і сигналізацією, а вони живуть з відкритими дверима і захищені дружбою своїх сусідів.

Ми залежні від мобільних телефонів, комп’ютерів, телевізора. Вони, навпаки, живуть повним життям, в єдності з небом, сонцем, водою, зеленню гір, тваринами, плодами землі, своїми сім’ями.

Батько був дуже здивований такою відповіддю свого сина.

Син же додав:

– Спасибі, тату, що показав мені, наскільки ми бідні.

Переклад з грецької
БФ «Православний спадок України на Святій Горі Афон»



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *