Повоєнне щорічне зниження роздрібних цін в СРСР (1947-1954)

Повоєнне щорічне зниження роздрібних цін в СРСР (1947-1954)

Вже через два з половиною роки після закінчення Великої Вітчизняної війни, в грудні 1947 року, в СРСР була здійснена грошова реформа, скасовані картки на продовольчі і промислові товари, введені єдині знижені державні роздрібні ціни на товари масового споживання.

На цьому, першому, етапі зниження цін здешевлення товарів масового споживання з однієї лише державної роздрібної торгівлі склало протягом року 57 мільярдів карбованців (рублів). До того ж зниження цін на колгоспному та кооперативному ринку було знижено на суму 29 мільярдів рублів. Всього втрати бюджету в 1947 році від зниження роздрібних цін становили 86 мільярдів рублів. Ця сума становила собою чистий збиток для державного бюджету, який був покритий завдяки зростанню продуктивності праці, збільшенню виробництва товарів масового споживання та зниження собівартості продукції.

Сталінське щорічне зниження цін та підвищення зарплати це не що інше, як підвищення інвестицій робітників і службовців, пенсіонерів і студентів всієї величезної країни в її економіку. Наприклад, якщо у громадянина збільшується купівельна спроможність, він більше витрачає грошей на харчування і, вкладаючи цим самим кошти в сільське господарство, харчову промисловість, збільшує їх обсяг реалізації і, природно, прибуток цих галузей. Якщо у нього збільшилися доходи, він більше витрачає грошей на одяг і взуття — підтримує легку промисловість. Якщо у нього вистачає грошей, він будує собі нове або покращує існуюче житло, купує будматеріали, тобто робить більш прибутковою галузь будівельних матеріалів і будівельних організацій, і так далі. Якщо ж у громадянина гроші залишаються від необхідних покупок або є необхідність зібрати гроші на велику покупку, він вкладає гроші в ощадкасу і від цього розвивався ощадбанк. Вкладник вкладу отримував відсотки, а банк гарантував йому збереження грошей. Така політика забезпечувала постійний розвиток усіх галузей економіки країни без криз.

1 березня 1949 року завершився другий етап зниження цін на товари масового попиту державної торгівлі на суму 48 мільярдів рублів, крім того, кооперативної та колгоспної торгівлі — на суму 23 мільярди рублів.

В Постанові Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП (б) вказувалося, що «в результаті нового зниження цін знову значно зросте купівельна спроможність рубля і покращиться курс рубля в порівнянні з курсом іноземних валют, знову підвищиться реальна заробітна плата робітників і інтелігенції і знову значно знизяться витрати селян на закупівлю промислових товарів».

«У цьому заході більшовицької партії та радянського уряду з новою силою проявилася велика турбота про працівників, про їх процвітання, про зростання добробуту і культури» повідомлялося в передовиці газети «Правда» 1 березня 1949 року.

Зазначеною Постановою РМ СРСР і ЦК ВКП (б) були знижені ціни в таких розмірах: хліб, борошно і хлібобулочні вироби, крупа і макарони, м’ясо і ковбасні вироби, риба і риботовари, масло вершкове і топлене, вовняні і шовкові тканини, хутра, метало-господарські вироби та електротовари, фотоапарати і біноклі, і ряд інших товарів — на 10%; пальта, костюми, сукні та інші швейні вироби з вовняних тканин — на 12%; сукні, сорочки, блузи та інші швейні вироби з шовкових тканин, взуття, головні убори — на 15%; сир і бринза, парфумерні вироби, залізні і шорні вироби, індивідуальний пошив одягу, посуд та побутові прилади з пластмаси, мотоцикли і велосипеди, радіоприймачі, піаніно, акордеони, баяни, патефонні платівки, ювелірні вироби, друкарські машинки — на 20%; телевізори, горілка — на 25%; сіль, цемент, патефони, годинник, сіно — на 30%.

Цією ж Постановою були знижені ціни відповідно: в ресторанах, їдальнях, чайних і інших підприємствах громадського харчування.

Зниження роздрібних цін в СРСР, особливо після Великої Вітчизняної війни, за життя Сталіна, відбувалося щорічно. Перший післявоєнний п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР було виконано достроково — за чотири роки і три місяці. Значно зросло виробництво зерна, м’яса, масла, бавовни, льону, вовни. Національний дохід в останньому році п’ятирічки зріс, порівняно з 1940 роком, на 64%, за останній рік — на 12%.

З 1 квітня 1952 року, на основі потужного підйому промисловості і сільського господарства, було здійснене п’яте післявоєнне зниження цін на загальну суму 53 мільярди рублів. Помітне зниження цін відбулося також у 1953 та 1954 роках.

Щорічно підвищувалася зарплата всім категоріям працівників, збільшувалася пенсія і стипендія. З одночасним нарощуванням обсягів виробництва зниження цін давало відчутне підвищення рівня життя населення.

Після смерті Сталіна, і навіть після засудження культу його особистості, радянський уряд продовжував політику регулярного підвищення зарплати, залишаючи ціни незмінними.

За матеріалами публікацій
Олени Мазур, Миколи Лативока, Олени Євсієвої



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 07.04.2016 at 12:45
    Посилання

    Передовий досвід, перевірений часом і практикою, безвідкладно треба завпроваджувати в Україні. Тут нема нічого складного. Посилення державного регулювання і збільшення державного сектору в економіці за рахунок націоналізації засобів виробництва, зменшення цін, примушення олігархів до інвестування у держсектор, а не в закордонні вілли. Економіка України швидко почне одужувати, економічні показники і доходи населення почнуть зростати.

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям