В Україні рідною мовою може бути не лише українська

Рідна мова може бути не лише українською

У школах сучасної України є такий хороший і корисний навчальний предмет «Рідна мова». Тільки ось за замовчуванням чомусь завжди мається на увазі, що ця рідна мова – виключно українська. А чому?.. Адже для більшості наших співвітчизників рідною мовою є не тільки українська, але й російська. При цьому російську в школах України тепер практично не викладають… У всякому разі в Києві. Ось така дивина.. 

Свої дії із стерилізації мовного середовища нам пояснюють тим, що єдина справжня й рідна мова для нас виключно українська, бо вона страшенно давня й досконала, і була в нашого народу ледь не мільони років. А от російська – то щось таке вороже, чужинське, нав`язане нам якимось-там колонізаторами та диктаторами, заради того, щоб позбавити український народ його коренів, тримати його у покорі, а з часом перетворити на таких-собі яничар.

Зрозуміти сенс цих викрутасів, можна лише в контексті тих глобальних політичних процесів, задля реалізації яких наша свідомість і світогляд так методично калічать новомодною міфотворчістю та пропагандистським шулерством.

Те, що у випадку з «рідною мовою» ми маємо справу з грубою фальшивкою – довести дуже просто. Незважаючи на те, що заради обґрунтування безальтернативної украиномовної «рідности» на американо-канадські і європейські гранти були написані цілі томи відповідної псевдодослідницької літератури – обвалити цей колос на глиняних ногах можна лише за кілька годин, відірваних від зомбоящика та продажної преси.

Достатньо відвідати історичний музей або лаврську бібліотеку і подивитися на якій мові були створені перші давньоруські рукописи, якою мовою в старовину видавали книги в Києві або у Львові…

І відразу все стане на свої місця. І питання про те, яка мова є для нас найдавнішою і найріднішою – зникне раз і назавжди. Звичайно ж, це – мова руська, а в сучасному вигляді – російська! Зовсім не обов’язково бути лінгвістом для того, щоб побачити незаперечну спадкоємність сучасної російської мови. Це просто більш розвинена форма давньоруської.

Ні, не подумайте чого поганого. Я не виступаю проти української. Я її люблю так само, як руську, і навіть трохи більше… Українська – це яскрава суміш західноруськіх та південноруських говірок, а також, якоюсь мірою, полонізований варіант місцевого сільського діалекту. Це душа нашого хуторянства, особливий штрих і шик в культурному образі, брила в ментальному фундаменті народу. Але треба прийняти як даність і те, що при всіх цих неповторних якостях – українська не може замінити собою російську. І не повинна цього робити. З цілого ряду причин.

Досить вказати на одну з них: насильницький тотальний перехід на українську мову з одночасною відмовою від російської – просто відсікає в нації її історичні корені… Як мінімум на тисячоліття!

Кому і для чого потрібна така підрізка – нехай кожен подумає сам. Це вже інша – більш широка тема.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 11.06.2016 at 00:00
    Посилання

    Как бы мне хотелось, чтобы эту статью прочитала моя подруга, преподаватель украинского языка. Оставлю в закладках, может, отважусь переслать ей. Сайт интересный, познавательный и очень нужный, успехов вам.

    Відповісти
  • 21.06.2016 at 11:36
    Посилання

    Не треба людей дурити. Сучасній російській мові не більше, ніж 200 років.

    Відповісти
    • 29.06.2016 at 08:13
      Посилання

      Може й 200. А може навіть менше. Залежить від того, що вважати сучасною російською літературною мовою і як вираховувати її вік. Останні суттєві зміни в російську орфографію вносилися більшовиками після Великого Жовтневого «євромайдану» 1917 року, тобто якщо рахувати від цієї дати, то можна сказати, що сучасній російській мові взагалі лише 100 років. Але це ж абсурд! Погодьтеся, будь-яка мова змінюється з часом, але її вік треба співставляти не з останніми реформами, а з віком нації, народу, держави.

      Скільки по-вашому років українській мові, якщо слідувати вашій логіці? Останні помітні зміни, вносилися у 90-ті роки минулого століття, коли, наприклад, історичне написання «НА Україні», було замінене на модерново-канадійське «В Україні». Хіба ж це означає, що сучасній українській мові всього-навсього два десятки років?

      Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!