Відродження культурно-моральних цінностей у сучасному суспільстві

Відродження культурно-моральних цінностей

Сучасні комунікаційні засоби дозволяють у режимі онлайн транслювати новини з усього світу, інформувати про всі сфери нашого життя – від економіки й політики, до науки та культури. Глобалізація економічного, соціального, культурного просторів призвели до того, що сьогодні стерто всі межі. Капіталістичний світ, в основі якого покладена споживча система цінностей, впевнено крокує планетою, демонструючи суспільству свої ідеали. Людям нав’язують моделі поведінки, стереотипи, шаблони. З екранів телевізорів, зі шпальт газет та журналів, через Інтернет-видання день за днем послідовно, систематично і цілеспрямовано сучасному суспільству прищеплюють культуру споживання. Згідно їх світогляду, будь-яка сфера життя – культура, медицина, освіта, спорт чи будь-яка інша сфера нашого життя – може легко бути оцінена у грошовому еквіваленті… Людей переконують у тому, що за все треба платити.

Мимоволі згадуються рядки із вірша Володимира Маяковського: «… якщо зірки запалюють – значить, це комусь потрібно». Якщо з усіх нас роблять споживче суспільство, то, мабуть, у цьому хтось зацікавлений. Проте аж ніяк не хочеться шукати відповідь на питання: «Хто винен?», треба шукати відповіді на питання: «Що робити?»
Девальвація культурно-моральних цінностей спонукає зростання в людині байдужості, егоїзму, зневір’я, злості, жадібності, гордині та інших вад. Як наслідок – ми бачимо зміну формату мислення людей, стурбованість виключно своїми матеріальними інтересами. У цій гонитві за матеріальними благами люди досить часто роблять нерозсудливі та ірраціональні вчинки. Сфера інтересів людини визначається вмістом її власної кишені та задоволенням її базових потреб.

Складається таке враження, що люди кудись біжать, стурбовані проблемами повсякдення, і в цьому марафоні абсурду немає нічого людського. Економічна криза, безробіття, інфляція, корупція, підвищення цін, зменшення заробітних плат, скасування соціальних пільг… Нам пропонують вибір, але не між істиною й брехнею, а між брехнею та іншою брехнею. І що в результаті? Скільки на вулиці можна побачити щасливих, радісних, привітних облич, впевнених у завтрашньому дні? У пересічних громадян найчастіше в обличчях читається лише заклопотаність, втома, безвихідність, озлобленість на себе та оточуючих. Але який внутрішній стан усіх цих людей? В основі цієї деградації національного та громадського життя лежить втрата нашим народом віри, втрата духовних і моральних орієнтирів. Адже більшість людей розуміють, багато хто відчуває серцем (якщо хочете – душею), що так далі продовжуватися не може. Чим більше качнути гойдалку в один бік, тим сильніше вона злетить в інший. Занурившись у проблеми споживчого суспільства, люди більше й більше приходять до усвідомлення того, що без повернення до моральних основ життя, до духовних витоків, до поняття совісті й честі неможливо вирішити ані економічних, ані соціальних проблем.

Що таке совість? У словнику Єфремової совість – це почуття моральної відповідальності за свою поведінку і свої вчинки перед самим собою, оточуючими людьми та суспільством. Поняття совісті, так само, як і честі, намагаються нівелювати непрямими методами. ЗМІ щоденно показують нам про «моральну відповідальність перед самим собою та перед сучасним суспільством», кожного дня ми бачимо, читаємо, стикаємося у повсякденному житті із профанацією культурно-моральних цінностей. В цьому круговороті подій кожен, без винятку, стає перед вибором: переступити через себе і через свою Совість подібно тим, кого нам кожний день показують або все ж таки вчинити по-людські, зберігши свою Честь та Гідність.

Кожна людина хоче жити гідно – в економічно міцній країні, де пам’ятають свою історію, шанують традиції, пишаються своєю нацією, бережуть природу, раціонально використовують природні ресурси; де дотримуються прав і свобод. Невже слов’янська країна не здатна навести лад у себе в оселі? Переконаний, що це цілком реально. Як то кажуть, було б тільки бажання.

Якщо ми говоримо про структурні та фундаментальні перетворення сучасного суспільства, то стає очевидним: потрібні чіткі та зрозумілі дії щодо зміни моделі поведінки людини. Причому, на мій погляд, не варто чекати, коли така ініціатива надійде від тих, хто керує країною – подібної пропозиції не буде. Ця тенденція повинна формуватися тими, хто зацікавлений у відродженні культурно-моральних цінностей у суспільстві – звичайними громадянами, які складають переважну більшість цього суспільства. Нині для створення такої тенденції є абсолютно всі можливості.

Наведу лише один приклад, який може стати (і я в цьому переконаний) ефективним інструментом на шляху відродження моральних принципів людини. Це соціальні ролики. Але не ті соціальні ролики, які ви бачили до цього часу, націлені на боротьбу із алкоголізмом, наркоманією, СНІДом і таке інше, а соціальні ролики нового формату.

Соціальна реклама, яка існує зараз, побудована, як правило, на залякуванні, коли у підсвідомість закладаються негативні шаблони. Мати Тереза свого часу говорила: «Я ніколи не піду на мітинг ПРОТИ війни, але обов’язково піду на мітинг ЗА Мир». То навіщо ж створювати соціальну рекламу, спрямовану на боротьбу із алкоголізмом, наркоманією і т.д., коли можна впровадити соціальну рекламу, спрямовану на відродження Людиною культурних і моральних цінностей? Це й буде соціальна реклама нового формату. Коли кількість переглядів таких роликів досягне мільйона або й десятків мільйонів, тоді можна сміливо говорити про те, що сформована абсолютно нова тенденція, яка знайде своє продовження на території не однієї країни.

Цей приклад – лише один із небагатьох варіантів того, яким чином можна перетворити суспільство, зняти соціальну напругу, зробити конкретні кроки, спрямовані на відродження культурно-моральних цінностей у сучасному суспільстві. Все починається з людини – її ідей, бажань, свободи вибору. Адже справжня свобода пов’язана з духовним корінням, світоглядом, самовладанням і передбачає внутрішню дисципліну, завдяки якій відбувається розвиток, становлення високої, свідомо відповідальної Особистості.

Внутрішня свобода може бути спотворена лише власним свавіллям або добровільно втрачена, коли людина потрапляє в рабство пристрастей, проявляючи легкодухість і переступаючи через свою Совість, Честь і Гідність. Формально навіть існує виправдання за будь-який аморальний вчинок: «Адже так зараз роблять майже всі». Але не варто забувати про відповідальність! Відповідальність за прийняття рішень лежить на самій людині. Кожен сам відповідає за свої думки, слова, дії.

На моє глибоке переконання, нічого скаржитись на зовнішні обставини і нарікати, що нічого змінити не можна. Все починається з Людини і з її внутрішнього вибору. Кожен новий день – це кропітка праця над самим собою, над своїми недоліками, недоробками, згубними звичками. Змінивши себе, перетворивши свій внутрішній світ, починає змінюватись оточуючий простір: людина стає вільною від зовнішніх факторів і починає керуватись виключно своїми внутрішніми принципами – принципами справжньої Людини з великої літери.

Кожна людина, ким би вона не була, може бути корисною суспільству. Професія при цьому не настільки вже й важлива -журналіст, економіст, юрист, керівник підприємства або чиновник – будь-хто може здійснювати добрі справи повсякденно, незважаючи на нав’язування зовнішніх установок. Якщо кожен із нас, керуючись моральними принципами, буде щоденно поповнювати скарбничку добрих справ, тоді суспільство від цього тільки покращиться. Виграє Особистість – виграє і Суспільство!

Андрій Семочко, м.Київ, МГО «Лагода»



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *