8 і 9 травня. Міжнародні Дні пам’яті та примирення

8 і 9 травня. Міжнародні Дні пам'яті та примирення

Міжнародні дні пам’яті та примирення (рос. Дни памяти и примирения, англ. Time of Remembrance and Reconciliation, фр. Journées du souvenir et de la réconciliation) — 8 і 9 травня – заходи присвячені вшануванню пам’яті жертв Другої світової війни. Дні пам’яті та примирення відзначають щорічно, починаючи з 2005-го року.

8 травня 1945 року Антигітлерівська коаліція, представлена СРСР, США і Великобританією, офіційно ратифікувала «Акт про беззастережну капітуляцію» збройних сил нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням президента Німеччини Карла Деніца. Фактично німецька армія капітулювала 6 травня, офіційно Акт про капітуляцію був підписаний 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований був лише наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. В СРСР, за московським часом, датою ратифікації стало 9 травня.

Міжнародні дні пам’яті та примирення проголошені Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі (Резолюція №A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року). Резолюція пропонує державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

В Україні День пам’яті та прими́рення відзначається щорічно 8 травня починаючи з 2014 року (після перемоги «Революції Гідності і початку громадянської війни», коли розпочалася активна пропагандистська кампанія з «декомунізації», зокрема – дискредитації Дня Перемоги, як радянського, комуністичного, «імперського» і «російського» свята).

У 2014 році вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно у День Перемоги (9 травня), поступови нівелюючи «імперський» сенс свята на користь сенсу «європейському».

Офіційно «День пам’яті та примирення» встановлений президентом Майдану («європейської» частини України) Петра Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року: «З метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України установити в Україні День пам’яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня».

Офіційним символом святкування Дня пам’яті та примирення, як і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у Євросоюзі символ відзначення пам’ятних днів Другої світової війни. В Україні емблемна квітка маку використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Майданне гасло обох пам’ятних днів: «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Завпровадження нової («європейської») символіки має на меті витіснення з народної пам’яті справжніх символів Великої Вітчизняної війни і Великої Перемоги – червоного прапору, червоної зірки, гвардійської (георгієвської) стрічки. Ідеологи євроамериканської колонізації України сподіваються таким чином поступово підмінити справжній сенс свята Перемоги, замінивши його більш нейтральним по відношенню до нацизму та його провінційних модифікацій – зокрема, бандерівщини.

Андрій Кошовий



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!