Пасхальне послання Святішого Патріарха Кирила

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до архіпастирів, пастирів, чернецтва та всіх вірних чад Руської Православної Церкви з традиційним Великоднім посланням.

Пасхальне послання Святішого Патріарха Кирила

Дяка Богові, Який дав нам перемогу
через Господа нашого Іісуса Христа!
(1 Кор.15: 57)

Возлюблені у Господі Преосвященні архіпастирі, всечесні пресвітери і диякони, боголюбні іноки та інокині, дорогі брати й сестри! У цей великий і світлосяйний день щиро вітаю всіх вас із Пасхою Господньою і кожного з вас вітаю древніми і святими словами:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Саме у цих словах, якими люди протягом століть вітають один одного у світлі пасхальні дні і якими свідчать світові про істинність події, що сталася два тисячоліття тому, міститься величезна внутрішня сила. В них — і звістка про перемогу, і заклик до радості, і побажання миру, і надія, і втіха для кожної людини. Той, Хто був народжений Пречистою Дівою Марією, Той, Хто тяжко і безвинно страждав, був розп’ятий і помер на хресті посеред двох розбійників, Той першим з усіх людей постав з мертвих. «Він воскрес, як сказав» (Мф. 28: 6). Гробниця порожня. В ній лишилися самі тільки пелени, в які було загорнуто Його тіло. Жони-мироносиці, прийшовши на місце поховання Господа «дуже рано… як сходило сонце» (Мк. 16: 2), не знайшли там Іісуса, бо ні камінь, що закривав вхід до печери, ні сторожа, що охороняла її, ні навіть сама смерть не змогли протистояти могутній силі Бога Живого. «Пекло розширилося і безмірно розкрило пащу свою» (Іс. 5: 14), воно вже тріумфувало й готове було поглинути свого наймогутнішого ворога, але замість цього вжахнулося й завмерло, осяяне світлом Божества. Христос знищив тління і зруйнував смерть.

Через першу людину, яка не послухалась Творця й відпала від Через першу людину, яка не послухалась Творця й відпала від Джерела вічного життя, у світ увійшло зло, і гріх почав панувати серед людей. «Христос же — останній Адам» (1 Кор. 15: 45) — переміг смерть духовну, душевну і тілесну. «Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть», — свідчить апостол Павло (1 Кор. 15: 22). Все втрачене нами в першому Адамі ми знову отримали у Христі. Пасха Господня — це воістину «найбільший дар Божого домобудівництва» (прп. Феодор Студит).

Подолавши відчуження людини від Творця, Спаситель надав нам можливість з’єднатися з Ним. За словами преподобного Іоанна Дамаскіна, Хрестом Христовим нам «даровано воскресіння <…> відкрито врата раю, єство наше возсіло праворуч Бога, і ми стали дітьми Божими і спадкоємцями» (Точний виклад православної віри. Кн. 4. Розд. 11). Усі ми покликані стати гідними цього дару.

Син Божий, прийнявши нашу природу, уподібнився до нас у всьому, крім гріха. Своїм земним життям і хресними стражданнями Він показав приклад найбільшого смирення й послуху Небесному Отцю, приклад боротьби зі спокусами, а Своїм Воскресінням зруйнував окови гріха і дарував нам сили й засоби перемагати зло. Саме в такій боротьбі людина зростає духовно і стає морально вільною особистістю.

Ми живемо в той час, коли свобода нерідко трактується як уседозволеність. Чимало людей щиро вважають, що лише влада й багатство, здоров’я і фізична сила здатні принести визволення, і, змагаючись у служінні кумирам віку цього, часто програють у головному — в досягненні справжньої мети буття. Поставши з гробу, Спаситель дарував нам справжню свободу й відкрив справжню мету буття, яка полягає в пізнанні Істини (див.: Ін. 8: 32) та в житті з Богом.

Знищивши тілесну смерть, Христос обіцяв вічне життя, але не як нескінченне тривання земного шляху, а як преображення всього людського єства, коли саме тіло людини набуває нових властивостей. У Воскресінні Господа таємничо явлено прообраз і нашого майбутнього воскресіння. В майбутньому Царстві Небесному, де не буде ні смерті, ні хвороб, ні розлуки, ні навіть часу, «витре Бог усяку сльозу з очей» (Одкр. 21: 4), і радість буде нескінченною, а любов — вічною. Перемога Господа над смертю дає усім нам непохитну надію, що й ми слідом за Ним у Друге славне пришестя Його воскреснемо для нового життя — життя в безперестанному спілкуванні з Богом.

Давайте ж розділимо радість Воскресіння Спасителя нашого з усіма, хто потребує уваги й турботи: із хворими, літніми, стражденними, засмученими, ув’язненими, з позбавленими достатку й притулку людьми. І, уподібнившись свідкам Воскресіння — святим апостолам, з ві- рою і завзяттям будемо сповіщати ближнім і дальнім благу звістку про те, що воістину воскрес Христос! Амінь.

м. Москва,
Пасха Христова, 2013 рік



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям