25 червня – День дружби та єднання слов’ян

День дружби та єднання слов’ян

25 червня близько 300-350 мільйонів жителів нашої планети – слов’яни всього світу, відзначають свято – День дружби і єднання слов’ян. Це свято було засноване одразу після розпаду СРСР, в той момент, коли утворилася більша кількість незалежних слов’янських держав. Саме тоді виникла необхідність налагоджувати партнерські та дружні відносини в нових умовах, що склалися. Росія і Білорусь стали першими державами, які у пострадянські роки зробили перші стратегічно важливі кроки в даному напрямку.

Згідно з даними письмових та археологічних джерел, слов’яни вже в VI—VII ст. проживали на території Центральної та Східної Європи. Їх землі тягнулися від річок Ельби і Одеру на заході до верхів’їв Дністра та середнього Дніпра на сході. Сьогодня слов’яни проживають у всіх пострадянських країнах, а також в Угорщині, Німеччині, Греції, Австрії, Італії, країнах Австралії і Америки.

Слов’яни – одна з найбільших мовних і культурних спільнот народів світу. Зазвичай виділяють південних слов’ян (серби, болгари, хорвати, македонці, боснійці, чорногорці і словенці), західних (чехи, поляки, кашуби, словаки і лужичани) і східних (руські, русини, білоруси та українці). Слов’яни – основна частина населення таких країн, як Україна, Росія, Білорусь, Польща, Чехія, Хорватія, Словаччина, Болгарія, Сербія і Чорногорія.

Більшість слов’ян — християни (за винятком боснійців, які прийняли іслам у часи османського панування над південною Європою). Руські (росіяни), болгари, серби, македонці, чорногорці — здебільшого православні; хорвати, словенці, поляки, чехи, словаки, лужичани — католики, серед українців і білорусів більшість православних, але є також римокатолики та католики-уніати.

Життя переконливо свідчить, що ідея слов’янської єдності, що доповнюється урядовими угодами про міждержавне співробітництво, несе позитивні результати: народи країн стають ближче, а слов’янські держави – міцнішими. Величезний внесок в єднання слов’ян вносять різні регіональні національно-культурні об’єднання. Їх діяльність спрямована на те, щоб підтримувати та зміцнювати зв’язок часів, зберігати самобутні традиції, звичаї та обряди, багатовікову культуру слов’янських народів.

Християнські цінності – основа слов’янського менталітету, тому слов’яни цінують дружні стосунки, як між собою, так і з іншими народами світу, вони не сприймають агресію і нетерпимість, конфліктів на національному і релігійному грунті. Але, на жаль, політика, яку в останні роки активно здійснює світовий олігархат по відношенню до слов’янських держав Європи, з метою їх уніфікації в «євроатлантичному» форматі – призвела до певної дехристиянизації слов’янських народів, і як слідство – породило поміж ними цілий ряд конфліктів на свтоглядному, міжнаціональному та міждержавному рівнях.


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 27.06.2016 at 17:57
    Посилання

    Час від часу в російсько-українських взаєминах починають звучати мотиви архаїчного слов’янофільства, що наполегливо відроджується. Тут і лозунги «слов’янської солідарності» і заяви на зразок того, що «слов’яни повинні жити разом», і про якусь міфічну «слов’янську культуру», і не менш міфічні «слов’янську національність» і «слов’янський характер». У політичному значенні все це переломлюється в ідеологему якихось особливих відносин між Росією, Україною та Білоруссю, які повинні істотно відрізнятися від загальноприйнятих відносин між суверенними державами. Зрозуміло, «слов’янське» виступає як основа для протиставлення трьох цих держав і народів Заходу як нібито одвічно чужому та ворожому слов’янам.

    Чому з Мадрида не лунають заклики до «братерського єднання» нащадків великого Риму (мається на увазі Рим №1): італійців, іспанців, французів, португальців, румунів? Чому не чути заклику до єдності всіх фінно-угорців: естонців, фінів, карелів, мордвинів, марійців, комі, удмуртів, хантів і мансійців разом з угорцями?

    Звідки ж саме сьогодні таке несамовите бажання відродити панславізм, усі ці істеричні заклики до слов’янського братання?

    Генерал Антон Денікін, перебуваючи вже в еміграції, говорив, що якби він знав, що червоні збережуть і примножать імперію, ніколи не став би проти них воювати. Але через 70 років після закінчення громадянської війни сталося неминуче — імперія зазнала краху. Марксизм, що зумів на десятиліття загальмувати процес, не виявився універсальним ключем до всіх історичних проблем. Разом з ним відішли у небуття і пролетарський інтернаціоналізм, і класова солідарність, і всесвітньо-історична місія по створенню СРСР (Світової Радянської Соціалістичної Республіки). Ідея, що тяжіла над суспільством, ідея класової спорідненості, виявилася фантасмагорією. І тут вельми стала у нагоді така зневажена марксизмом ідея — расова, ідея кровної етнічної спорідненості.

    Відповіддю на панславістські спекуляції може бути ясне розуміння простих істин:

    1. Усякий слов’янський народ є самостійною людською спільнотою зі своєю власною мовою, культурою, традиціями та історичною долею.

    2. Усякий слов’янський народ може існувати та процвітати незалежно від союзних або несоюзних відносин із іншими слов’янами.

    3. Не треба ні до кого в нав’язливій, а тим паче в грубій формі, приставати зі своєю «слов’янською любов’ю» та робитися несамовитим, отримавши відмову.

    Відповісти
    • 09.08.2016 at 15:32
      Посилання

      Киев в данной ситуации координата политическо-территориальная, а не духовная, идейная или национальная.

      Відповісти
    • 15.08.2016 at 16:01
      Посилання

      я за скорейшее уничтожение всех ихтамнетов, моторол, захарченок, гиви и кадыровцев. Чем больше этого скота в пекло отправят тем лучше. Кацапы они не славяне, а угро-фины потомки орды, у них со славянами мало общего.

      Відповісти
      • 16.08.2016 at 11:22
        Посилання

        Евро-американское панство будет Вами довольно. Для них, чем больше мы уничтожим друг друга в этой братоубийственной войне, тем лучше. Но не обольщайтесь, Вы для них – такой же скот, как и те, против кого выступаете. Что касается «славян-неславян», то это всего-лишь «рассово-правильный» миф, наспех сочинённый под нужды малограмотных неонацистов и не имеющий никакого научного подтверждения. Да и угоро-финны вовсе не являются потомками монголо-татар (орды)… Словом, надо знать историю своей страны. В нашем прошлом – ответ на многие вопросы настоящего. Отнеситесь к этому как-то серьёзнее…

        Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!