Що таке АТО?

«АТО»

«АТО» – абревіатура, що розшифровується як «антитерористична операція», синонім поняття «контртероризм» (узагальнює методи, тактику, стратегію та заходи, що проводяться державними силовими структурами – поліцією, розвідслужбами, армійськими спецпідрозділами – з метою протидії загрозі тероризму; включає в себе моніторинг активності, збір і аналіз даних, а також силові акції по припиненню терористичної діяльності).

Визначення АТО у Законі України про боротьбу з тероризмом (Розділ I. Загальні положення. Стаття 1): «Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності».

Супутні визначення, які розширюють розуміння терміну АТО: «Район проведення антитерористичної операції – визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Режим у районі проведення антитерористичної операції – особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб’єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров’я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій».

Україна бере активну участь в міжнародних антитерористичних операціях. Згідно з Указом Президента України, 11 грудня 1998 року для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, було створено спеціальний Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Після державного перевороту, що стався в Україні у лютому 2014 року («Євромайдан», «Революція Гідності»), і початку масових репресій проти противників євроамериканської колонізації України – поняття «АТО» почало використовуватися самозванною майданною владою як пропагандистське прикриття здійснюваних каральних операцій. Жителі повсталих регіонів України при цьому були проголошені «терористами».

Указ про проведення «АТО» було підписано «виконуючим обов’язки президента України» Олександром Турчиновим 13 квітня 2014 року. Наступного дня (14 квітня) був підписаний указ «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» — це стало офіційним початком «антитерористичної операції», зоною проведення якої охопила Донецьку і Луганську області, а також Ізюмський район Харківщини.

Поняття «АТО» одразу стало широко вживаним на всій майданній частині України. Одночасно із введенням жорсткої цензури по відношенню до опозиційних ЗМІ потужно запрацювала пропагандистська машина, контрольована місцевими олігархами та кураторами з ЄС і США. Самозванна влада почала проводити регулярні «часткові мобілізації», ввела спеціальний воєнний податковий збір, організувала роботу багаточислених волонтерських організацій, що зайнялися збором грошей, продовольства та речей «на АТО».

Одразу після перемоги «Революції Гідності», ще до офіційного проголошення «АТО», майданна влада кинула на придушення народних протестів бойовиків з контрольованих нею націоналістичних та неонацистських бандформувань. Після кривавих розправ, вчинених нацистами над кримчанами, а також в Одесі і Маріуполі, на сході України спалахнуло народне повстання. Повстанці почали озброюватись і створювати власні структури місцевого управління. Тоді Майдан кинув проти них підрозділи колишніх Збройних Сил України. Почалося знищення жителів та інфраструктури повсталих регіонів із використанням всього арсеналу «ЗСУ» – штурмової авіації, бомбардувальників, вертольотів, танків, артилерії, реактивних систем залпового вогню, тактичних ракет та навіть заборонених міжнародними конвенціями отрутно-напалмових фосфорних бомб.

Після офіційного проголошення «АТО» у Донецькій і Луганській областях України розпочалися справжня повномасштабна війна, жертвами якої вже стали понад 30 000 українців. Вочевидь, що така ситуація ніяк не вписувалася у пропагандистське кліше поліцейської «антитерористичної операції», тому майже одразу з початком «АТО» в інформаційний обіг було уведено додаткові визначення, зокрема, такі як «російсько-терористичні війська», «російська окупація» і «російсько-українська війна». Тобто АТО» почали подавати як війну з Російською Федерацією – війну міждержавну.

При цьому майданних політиків і пропагандистів, а також їхніх американських та європейських керівників не засмучує той факт, що здійснювана ними «АТО» не відповідає визначеним українським та міжнародним законодавством критеріям антитерористичної операції і війни між державами. Адже міждержавний збройний конфлікт характеризується оголошенням війни, закриттям кордону, припиненням дипломатичних відносин, повним припиненням торгівлі тощо. А для проведення антитерористичної операції щонайменше потрібна наявність терористів.

Зазначимо, що юридично жоден з українських, а також жоден з міжнародних судів не визнав факту «російської агресії» і присутності «терористів» в Україні (хоча лише уявіть собі, як би їм цього хотілося!). Судді добре знають закони, а тому чудово розуміють, що за винесення неправомірного рішення їх самих з часом можуть притягти до судової відповідальності. Тому навіть для того, щоб прийняти політично вмотивоване рішення за наказом влади – вони вимагають проведення слідства і хоч будь-яких доказів, ну хоч би й сфальсифікованих, але на перший погляд більш-менш правдоподібних. Та в майданних «борців з тероризмом» і «рятівників Європи»  немає навіть цього!..

Так, дійсно, відомі поодинокі випадки, коли у зоні бойових дій в полон «ЗСУ» та «СБУ» потрапляли добровольці з Росії, колишні військовослужбовці чи навіть спецслужбісти, але жодних доказів присутності російських військ на сході України «українська сторона» і її покровителі надати суду так і не спромоглися. Жодного разу за всі три роки «російсько-української війни»!

Так, у самопроголошених республіках Донбасу є організовані збройні формування, що опозиційно налаштовані до самозванної майданної влади і ведуть бойові дії проти «української армії». Але вони не не є терористами, тому що не здійснюють терактів – не захоплюють заручників у київських школах, не розстрілюють туристів на вулицях Львова, не підривають бомби у метро і автобусах. Навіть на Заході, в інтересах якого було здійснено держпереворот і спровоковано війну в Україні, аби не виглядати ідіотами перед своїми співгромадянами, політики і журналісти змушені називати східноукраїнських повстанців – хоч і «проросійськими» але повстанцями. Наголошую, саме повстанцями, а не терористами.

Отож, висновок такий: «АТО» – це брехня, що використовується злочинною владою для приховування своїх справжніх дій і намірів. Немає в Україні ніякої «АТО» як немає і ніякої «російсько-української війни». А є війна самовбивча, коли українці вбивають українців, руські – вбивають руських. Ця війна – громадянська. Її мета – знищення України заради бізнесових інтересів місцевих олігархів і закордонних замовників, створення на місці колишньої України європейської «карантинної зони» і передового плацдарму НАТО для майбутнього прямого збройного конфлікту з Росією.

Real Ukraine


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 15.08.2017 at 16:48
    Посилання

    Організатори і спонсори «АТО» вже навіть не приховують своїх цілей. Сьогодні в Києві, на Борщагівці, на перетині проспекту Леся Курбаса та вулиці Академіка Корольова урочисто відкрили пам’ятник наймитам НАТО – «воїнам АТО». Виглядає він як меч, встромлений в карту Росії.

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...