Що таке люстрація?

Люстрація в Україні

Люстрація (від латинського lustratio — очищення через жертвоприношення) — заходи і практика недопущення до державної служби, апарату державного управління, правоохоронних органів, на інших важливих посад осіб, які неугодні правлячим колам з політичних мотивів, а також осіб, пов’язаних із репресивним апаратом колишніх режимів — функціонерів, співробітників та агентів органів держбезпеки. У більш широкому сенсі — осіб, причетних до режимів, які порушували права людини. Теоретично здійснення люстрації має надавати легітимність новій владй шляхом рішучого розриву з практикою старої влади, що сприймається як злочинна і неправова.

Люстраційні процеси в широкому сенсі цього слова відбувалися в різні роки в країнах Європи, звільнених від нацистського поневолення, в країнах Латинської Америки (при переході від військових диктатур до демократичного правління), а також у ПАР та Іраку. У країнах Латинської Америки та Південної Африці на практиці покарання понесли лише деякі представники колишньої влади; люстрація в цих випадках перетворювалася в процес національного примирення, який був успішним як раз через те, що еліти, які виникли і процвітали при старій владі, сильно не постраждали.

На початку 2014 року, майже одразу після державного перевороту, в Україні – проведення люстрації державних чиновників стало однією з головних вимог учасників Євромайдану («Революції Гідності»). При формуванні уряду було оголошено про створення Комітету з люстрації. Той Комітет розробив проект закону про очищення влади і передав його президенту Майдана Петру Порошенку.

16 вересня 2014 року Верховною Радою України, під тиском присутніх у будівлі активістів Євромайдану, прийнято закон № 4359а «Про очищення влади».

Як зпланував «прем’єр-міністр України» Яценюк, під дію цього закону мало потрапити близько мільйона чиновників, держслужбовців, співробітників правоохоронних органів. Не чекаючи підписання закону «президентом», Яценюк розпорядився створити комісію з перевірки діючих членів Кабміну і заступників міністрів, а також всіх керівників органів центральної виконавчої влади. Він також доручив міністерству юстиції сформувати єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано люстрація, а керівникам центральних органів виконавчої влади створити комісії з люстрації в кожному міністерстві.

Як заявив на прес-конференції ініціатор закону, голова Громадської люстрационного комітету Єгор Соболєв, під дію закону про люстрацію крім чиновників, що працювали при Вікторі Януковичі, потрапляють держслужбовці, які закінчили школи КДБ, або займали посади в КПРС. При проведенні люстрационной перевірки з органів влади повинні бути вигнані люди, які не можуть пояснити походження майна своєї сім’ї. Крім того, з органів державної влади повинні піти люди, які «підтримували дії проти України в Криму і в Донбасі». Ще одним критерієм відповідності посаді є «поведінка чиновників під час Євромайдану».

Фактично, за станом на початок 2016, закон про люстрацію не працює. Навіть хабарники і корупціонери, яких «брали на гарячому» – як з минулої влади так і з нинішньї – продовжують займати свої посади.

Люстрація в майжанній Україні перетворилася на самосуд та інструмент боротьби за владу між різноманітними кримінальними угрупованнями. Люди, що називають себе «активістами» на свй розсуд виганяють з посад чиновників (а також суддів, правоохоронців, вчителів, лікарів тощо), нерідко використовуючи при цьому погрози, шантаж та силові методи.

Найпоширеніші підстави для подібної «люстрації» (з тих, що проголошуються відкрито) – «симпатії до терористів», «співпраця з російськими окупантами», «непатріотичні» або «сепаратистські» висловлювання. Однак насправді, рушійною силою «люстраційної інквізиції» є навіть не політичні, а переважно фінансово-економічні інтереси, пов`язані з розподілом сфер впливу між бандами «революціонепів».


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!