Вимоги буковинських румунів підтверджують необхідність федералізації України

Буковина

Асамблея румунів Буковини в черговий раз вимагає від Києва надання статусу автономії. Румуни, що живуть в Україні, вважають себе найбільш незахищеною частиною українського суспільства і сподіваються на допомогу Бухареста — тим більше що багато хто з них має румунське громадянство. Проблема прямо пов’язана з національною політикою київських влади в цілому.

Асамблея румунів Буковини закликала президента України Петра Порошенка наділити область компактного проживання румунів у Чернівецькій області статусом територіальної автономії. Про це повідомила координатор Ради Асамблеї румунів Буковини Доріна Киртоаке.

«Маємо особливі обставини»

У зверненні до президента згадується надання статусу автономії кримським татарам та зазначається що румуни Буковини, мають «особливі обставини для лідерства у цьому питанні». «Наша земля аж до 1944 року була територією Румунії. Наші предки сотні років проживали в Північній Буковині, створювали культуру і національне багатство цього краю. При цьому ми на сьогоднішній день позбавлені елементарних прав і свобод» – пояснюється у документі.

Останнім часом Київ не раз чув на свою адресу заклики наділити той чи інший регіон країни статусом автономії. У квітні депутати облради Закарпаття прийняли звернення, яке ЗМІ трактували як вимога депутатів надати автономію регіону, але в керівництві області спростували ці повідомлення.

Що стосується вимог румунів Буковини, то тут ситуація інша. Подібні заклики звучали в липні минулого року. Тоді в Чернівцях (місто розташоване всього в 40 км від кордону з Румунією) відбулася установча конференція Асамблеї румунів Буковини, в ході якої учасники заявили про намір домогтися для себе особливого статусу у складі України — автономії.

Ініціаторами проведення конференції виступили румунські громади Чернівецької області. Створення ж асамблеї стало відповіддю на невирішеність мовних та освітніх питань. Організація була створена з метою захисту прав румунської громади, відстоювання її інтересів на рівні президента, уряду, Верховної ради та обласного керівництва.

Крім того, як тоді зазначалося, в країні йшла війна, руйнувалася промисловість і аграрний сектор. Серед румунів Буковини найвищий в Україні рівень безробіття, з-за чого регіон почала залишати молодь та працездатне населення. Отримання статусу автономії дасть змогу регіону отримувати велику економічну допомогу безпосередньо з Румунії.

Дії Асамблеї румунів Буковини всіляко схвалюються політичними елітами в Бухаресті. До теперішнього часу більше 100 тисяч представників румунської діаспори вже оформили собі румунські (європейські) паспорти. Український закон не забороняє подвійного громадянства, але і не визнає його (між державами повинно бути укладена міжнародна угода про статус їх громадян, поки в України таких угод немає).

Після повалення режиму президента України Віктора Януковича і початку конфлікту на Донбасі в Румунії, особливо в пресі, посилилися заклики скористатися ситуацією для повернення «своїх» територій та «гарантування захисту співвітчизників на Буковині». Але офіційних заяв Бухареста з приводу таких ідей немає.

Буковина — історична назва земель між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Серету. Нині ця територія входить до складу України і Румунії. Свою назву, яка вперше зустрічається у 1392 році, Буковина одержала від букових лісів, що покривали значну частину її території.

Після розпаду Австро-Угорщини і проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Буковина була включена до її складу. Влада перейшла до утвореного 25 жовтня 1918 року Українського крайового комітету, але через місяць румунські війська окупували Північну Буковину разом з Чернівцями, де було сфабриковане рішення так званого Генерального конгресу Буковини, що складався виключно з румунів, про об’єднання Буковини з Румунією.

Згідно Сен-Жерменського мирного договору 1919 року за Румунією була визнана Південна Буковина, а за Севрською мирною угодою 1920 року і Північна Буковина. В результаті домовленостей між СРСР та Німеччиною румунські владні структури 28 червня 1940 року залишили Північну Буковину. Згідно з рішенням Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1940 року було утворено Чернівецьку область у складі Української РСР.

З перших днів Великої Вітчизняної війни Буковина була окупована румунськими військами. У березні—квітні 1944 року Чернівецька область була звільнена від румунської окупації і знову включена до складу УРСР. Мирний договір, укладений союзниками з Румунією у Парижі 10 лютого 1947 року, затвердив кордон між СРСР і Румунією станом на 28 червня 1940 року.

«Все закінчиться сумно для Києва»

Член президентської ради з питань міжнаціональних відносин, політолог Богдан Безпалько нагадав у розмові з газетою «Взгляд», що територія Буковини була включена до складу нинішньої України внаслідок Другої світової війни. Зрозуміло, в Україні права румунів утискаються. Україна — найбільша неуспішна країна з питання роботи з нацменшинами, упевнений експерт.

«З 1990 року Україна, незважаючи на те, що вона багатонаціональна і багатомовне держава, є унітарною країною. Природно, ряд народів, які перебувають у статусі національних меншин, ущемлені в правах. Це стосується і румунів Буковини, і угорців Закарпаття, та інших народів.

На Буковині проживає кілька десятків тисяч румунів. Порушуються їхні громадянські і мовні права. Більш того, на Україні немає інституту національних автономій, немає діалогу між народами», — сказав політолог.

Співрозмовник зазначив, що Київ досі не ратифікувала Хартію національних мов — міжнародний європейський документ, який гарантує права нацменшин.

«З приходом нового уряду в Києві тиск на нацменшини посилився. Пізніше, коли держава ослабла, румуни заявили про свої права». Політолог упевнений, що це свідчить про те, що нинішня політична і державна система в Україні остаточно зжила себе. «Києву терміново потрібен перехід на федеративний устрій — це необхідно українській державі. Силою придушити національні і мовні руху Київ не в змозі. Я впевнений, що Порошенко не піде на вимоги румун, він їх просто проігнорує. У підсумку все це закінчиться сумно для Києва», — додав експерт.

київська влада категорично відкидає будь-які варіанти можливої федералізації, обґрунтовуючи це побоюваннями розвалу української держави.

Андрій Резніков, Юрій Богданов


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 21.06.2016 at 23:10
    Посилання

    Конечно, Порошенко проигнорирует обращение румын Буковины. Думаю, не только потому, что в противном случае этого же потребуют Харьков, Одесса, возможно, и Запорожье с Херсоном, и, чем чёрт не шутит (когда бог спит), – Днепр. А ещё и потому, что боится, что статусы автономии повлекут за собой крымско-донбасские сценарии развития событий, и, как следствие, развал Украины.

    Відповісти
    • 22.06.2016 at 09:21
      Посилання

      Краще хай буде як в федеративній Росії, федеративних США, федеративній Німеччині, ніж як в Сомалі.

      Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям