Новгородський князь Рюрик – варяг, що став одним з творців руської державності

Новгородський князь Рюрик - варяг, що став одним з творців руської державності

Рюрик (Рурик, Рйорик), імовірно він же Рорик Фрисландський – князь Новгородський (приблизно у 862-879 роки), перший правитель, від якого історія руської державності може бути простежена безперервно; особа, що вважається засновником давньоруської князівської династії Рюриків (Рюриковичів), яка стала потім російською, створивши з руських князівств першу об`єднану Руську державу – спочатку з центром у Києві, а згодом у Москві (862 – 1598).

Давньоруські джерела («Повість временних літ» і Никонівський літопис) містять всього п’ять повідомлень про Рюрика.

Відповідно до першого з них, у 862 році жителі Новгороду, у зв’язку з відсутністю через міжусобиці єдиної влади, запросили на князювання варягів (як в ті часи називали на Русі вікингів, скандинавів). На заклик відгукнулися брати Рюрик, Синеус і Трувор, причому спочатку Рюрик став правити тільки в землях словен (ільменських), зробивши своєю резиденцією спочатку Ладогу, а потім Новгород (нинішнє Рюриковє Городище біля витоку Волхова, поруч із сучасним Великим Новгородом).

Після смерті в 864 р. Синеуса і Трувора Рюрик приєднав їх володіння – області Ізборська і Білозера. Далі «Повість временних літ» повідомляє про відхід від Рюрика з Дніпровського торговельного шляху на південь його бояр Аскольда і Діра.

Згідно Никонівському літопису, у 864 році Рюрик розправився з якимсь Вадимом Хоробрим і його прихильниками – мабуть тими, які підняли проти нього заколот. Це повідомлення підкріплює твердження деяких істориків про те, що розповідь «Повісті временних літ» про покликання варягів є легендою, і що Рюрик був запрошений не в якості глави держави, а в якості ватажка найманого війська, але силою зброї узяв державну владу.

У сучасній історичній науці переважає версія, що ототожнює Рюрика з датським (ютландским) конунгом Рориком Фрисландським (батьком якого був, швидше за все, конунг Хеммінг), відомості про якого збереглися в латиномовнихї хроніках Франкської держави, Західно-Франкського і Східно-Франкського королівств – в Бертинських анналах, Фульдских анналах, Ксантенських анналах і, можливо, в Ведастинських анналах.

Згідно з даними цих джерел, скандинавський конунг Рорик ще до 840 року став васалом імператора франків Людовика Благочестивого і отримав від нього в бенефіцій Дорестад та інші землі у Фрісландії (Фризії, нині в північних Нідерландах і Німеччині, на узбережжі Північного моря). Мабуть, умовою володіння цими землями став захист їх від нападів інших скандинавських конунгів.

Після 843 року Рорик-Рюрик був звинувачений спадкоємцем Людовика Благочестивого імператором Лотарем I в зраді, був позбавлений бенефіція і змушений стати васалом короля Східно-Франкського королівства Людовика Німецького, а потім – зайнятися морським розбоєм. В якості ватажка скандинавських морських розбійників Рюрик захопив Дорестад і відбив спроби Лотаря I вигнати його звідти. У 850 році Лотар I був змушений знову передати Рорику його бенефіцій на колишніх умовах.

У 855 році, після смерті Лотаря Першого Рорик став васалом його сина, короля Лотарингії Лотаря II, а у 863 році – васалом короля Західно-Франкського королівства Карла Лисого і отримав від нього нові землі також у Фрісландії.

У 867 році Рюрик був вигнаний звідти місцевими жителями, але в 872 році знову став васалом Карла Лисого, а в 873 року – васалом Людовика Німецького.

У 855 році Рюрик зробив невдалу спробу стати датським королем. У 857 році, за згодою свого сюзерена Лотаря II, здійснив вдалий похід на Данію і захопив частину її території.

У 882 році бенефіцій Рорика у Фрісландії був переданий спадкоємцем Людовика Німецького, імператором Карлом III Товстим, іншому скандинавському конунгу – з чого можна укласти, що у 882 році Рорика вже не було в живих.

Оскільки для ІХ – Х ст. хронологія «Повісті временних літ» доволі умовна (і, відповідно умовні дати 862 р. і 879 р., між якими літопис визначає перебування Рюрика у Новгороді, можна вважати, що суперечності в датировках подій, пов’язаних з діяльністю Рюрика і Рорика Фрисландского, між «Повістю временних літ» та західноєвропейськими джерелами не мають вирішального значення і не перешкоджають ототожнення Рюрика руських літописів з Рориком Фрисландським західноєвропейських анналів.

Отож, варяг Рюрик (Рорик Фрисландський) на відміну від інших скандинавських конунгів, мав багатий досвід державного управління – і це допомагає нам зрозуміти, чому саме Рюрика обрали своїм правителем новгородці.

Особистість Рюрика стала в російській суспільній свідомості одним з головних символів руської історії, однією з так би мовити «точок відліку» цієї історії.

Свирид Петельський



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 22.08.2016 at 23:59
    Посилання

    Вот прямо видно, как хочется хохлам вести свою родословную от передовой Европы, да еще от наиболее благополучных на сегодня северных европейских краев. Разочарую вас, уважаемые, Новгород это не Украина, это Русь. И если вы теперь все русское презираете, так и историю нашу себе не присваивайте. Пусть с вами теперь Польша или Турция своей родословной делится.

    А вообще-то не так и важно был ли Рюрик викингом или из местных словен походил, как его новгородский предшественник. Главное, что именно Рюрик положил начало долговечной и прочной династии, которая сумела объединить Новгород, Псков и Киев, создала мощное русское государство, поначалу с центром в Киеве, а затем снова в Новгороде и наконец в Москве. В этом согласен.

    Відповісти
  • 23.08.2016 at 23:34
    Посилання

    Руська державність існувала і до того, як Рюрик та його нащадки почали князювати у Новгороді, адже у IX сторіччі Новгород вже був цілком зрілим містом-державою. Старий пірат Рюрик не створював Новгорода, а просто захопив його.

    Відповісти
  • 27.08.2016 at 11:09
    Посилання

    Хронология Рюрика, установленная Нестором Летописцем лишь в 1111 году явно имеет расхождения с реальным положением дел. Нестор желал считать датой прибытия Рюрика на Русь 862 год; через два года должны были умереть Синеус и Трувор, тогда как смерть Рюрика наступила якобы в 879 году. Все эти даты были скомбинированы летописцем в корреляции с датами иных событий IX века. Так, например, поход Аскольда и Дира на Царьград Нестор отнес к 866 году (вместо исторически точного 860 г.). Таким же образом и Рюрик прибыл на Русь на четыре года раньше. Поход Олега на Киев помечен 882 годом. Так же и смерть Рюрика была обозначена в летописи на три года раньше. Вся эта хронология не представляет собой исторической ценности и случайное ее совпадение с хронологией Рорика фрисландского не дает еще оснований делать какие-либо выводы об отношении Рюрика к Рорику.

    Відповісти
    • 28.03.2017 at 00:29
      Посилання

      Да, неточности имеются. Есть о чем поспорить. Сказание о призвании варягов всегда вызывало и до сих пор вызывает дискуссии среди историков. Остается неясным, был ли Рюрик скандинавом, финном или славянином из Южной Прибалтики. Местом, куда был призван Рюрик, кроме Новгорода называют также Ладогу. Остается неясным, было ли «призвание» добровольным или он захватил власть силой.

      Но немало косвенных признаков указывают на то, что Нестор Летописец не ошибался в главном. Имя Рюрик (Рорик) известно в Европе с IV в. По предположениям некоторых ученых, оно происходит от названия кельтского племени «руриков» или «рауриков». Известны князья VIII-IX вв. с именем Рюрик (Рорик), жившие на Ютландском полуострове. Имя Синеус образовано от кельтского слова «sinu» — «старший». Имя Трувор также возводится к кельтскому слову, означающему «третий по рождению». Есть также мнение, что имена Синеуса и Трувора в русских летописях — это результат неправильного прочтения летописцами шведского текста, который сообщал, что Рюрик пришел в земли славян и финнов со своими родичами (синеус) и верной дружиной (трувор).

      С другой стороны большинство историков сходятся во мнении, что сюжет, связанный с призванием варягов, был внесен в летописи достаточно поздно — не раньше кон. XI- нач. XII вв. Тем не менее именно он стал основой одной из исторических концепций происхождения русской государственности (т.н. Норманнская теория), что может иметь некий политический подтекст.

      Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *