Про чесне ставлення до державної символіки та новий сенс «австрійського» прапору України

Прапор України

Австрійське походження державного прапору сучасної України – є серйозною проблемою для вітчизняної історіографії та справи патріотичного виховання підростаючого покоління.

В той час, як прихильники «євроатлантичної інтеграції», в цілому, позитивно ставляться до «Західного» та «європейського» походження символіки незалежної України – українські націоналісти (уніатсько-бандерівської генези), навпаки, намагаються не афішувати, або навіть взагалі вилучили з історії цей, з їх точки зору, прикрий та компрометуючий факт. Що стосується українців руського роду, то для більшості з них запозичення австро-угорських та галицьких символів з метою їх поширення на загальнодержавному рівні є взагалі неприйнятним у будь-яких формах. Переважно руські патріоти воліють до символів саме руської традиції – зокрема, до прапору-хоругви з Ликом Христа Спасителя або з білим чи жовтим хрестом на тлі малиновому, червоному або чорному.

Історична довідка. У березні 1848 року в Австрійській імперії сталося антимонархічне ліберально-націоналістичне повстання з циклу європейських революцій, відомих під загальною назвою «Весна Націй» (або «Народна Весна»). Ця подія надала поштовху до розвитку руського національно-визвольного руху в Галичині, яка у той час була австрійською. У квітні того ж року в місті Лембергу (Львові) було створено Головну Руську Раду, яка відновила використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття із зображенням золотого лева на синьому фоні.

Герб Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття

Національними прапорами руських галичан в той час почали вважатися жовто-блакитні біколори.

Прапор Української Народної Республіки (УНР)

Пізніше, у часи Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), жовто-блакитні прапори отримали статус державних.

Прапор Української Народної Республіки (УНР)

Гербовий Прапор Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР)

Зверніть увагу,  майже такий самий прапор (з гербом та без нього) – у провінції Нижня Австрія.

Символіка Нижньої Автрії

Тобто, подобається це комусь, чи не не подобається, а національний та державний прапор України у сучасному його вигляді з`явився саме в Австрії, в середині XIX cторіччя, а не в добу козаччини, і тим більше не в часи Червоної або навіть Київської Русі – як це бездоказово стверджують деякі заполітизовані історики.

З історичного досвіду відомо, що на фальсифікаціях, як би привабливо та приємно вони не виглядали, нічого путнього збудувати не вийде. Будь-що, побудоване на брехні, неминуче завалиться. Тому у відношенні до такого важливого державного символу як прапор – неправда неприпустима ні у якому вигляді.

Нам конче потрібно діяти так, щоб по відношенню до державних символів та історії України взагалі не було ніякої потреби у брехливих викрутасах. Стосовно жовто-синього прапора є лише три варіанти.

1. Відмовитися від чужинської символіки і повернутися до рідної – руської. Тобто до червоно-малинового або чорного прапору Русі часів княжої доби – того прапору, кольори якого тією чи іншою мірою успадкували українські козацькі полки, територіальні одиниці Правобережної України, Малоросії та Новоросії, згодом – Радянської України, а також братніх держав, що також вийшли з «Дніпрової Купелі» – Росії та Білорусі.

2. Чесно визнати й прийняти все як є. Жовто-блакитний прапор відповідає символьному стандарту австрійської провінції і був запозичений нами у наших австро-угорських земляків, що колись давно теж були руськими православними людьми. Ми цього запозичення не приховуємо і ми його не соромимося. Ми знаємо і поважаємо свою історію, якою б вона не була.

3. Не приховуючи справжнього походження нашої сучасної державної символіки, одночасно робити акцент на наповненні її новим – більш вагомим та аполітичним сенсом. Тобто, дійсно, прапор родом з австрійських земель, але сьогодні для нас він символізує не «належність до Європи» і не «український національно-революційний рух» на кшталт бандерівського, а блакитне (синє) небо й жовте пшеничне поле (у високій ідеологічній площині – духовність, мир, волю, справедливість і добробут).

Славко Яценко


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 27.08.2016 at 11:02
    Посилання

    Флаги похожи, но это совпадение. Таких совпадений много, все флаги мира состоят из нескольких цветов в разных сочетаниях. И если рассуждать как тут, то можно рассказывать про синий с желтым из шведского флага или из флага острова Палау. Государственный флаг Украины имеет собственную многовековую историю. Он появился не в Австрии, а в Украине 1000 лет назад. Сине-желтым с тризубом был флаг у Киевского князя Владимира.

    Відповісти
    • 28.08.2016 at 23:04
      Посилання

      В данном случае, Peter, это не совпадение. Желто-синюю символику для русинов Галиции утвердил Австрийский император Франц Иосиф. Сама мать императора архикнягиня София вышила на ленте к первому флагу русского корпуса национальной гвардии надпись: «Treue fuhrt zum Siege — Sophie Erzherzogin von Oesterreich» («Верность ведет к победе — София архикнягиня австрийская»).

      Краткая предистория такова. Когда в марте 1848 года в Австро-Венгерской империи вспыхнуло восстание венгров и начались социальные бунты, поляки организовали свою Польскую гвардию. Это стало причиной сопротивления местного русинского (руського) населения. Крестьяне-русины отказывались вступать в Польскую гвардию «под знаком орла единоглавого» (то есть – польского) и требовали организовать свою «Руську гвардию». В апреле 1848 года австрийская власть дала согласие и разрешила создать Национальную русскую гвардию «для поддержания порядка» в своих национальных провинциях. В 19-м параграфе ее Устава отмечалось, что «каждый батальон масть хоругвь, а каждый швадронь штандарт, украшенной колорами края».

      Австрийский флаг Галиции (Королевства Галиции и Лодомерии) в те времена был красно-синим, а не желто-синим, как некоторые себе думают. Но красную полоску решили заменить потому, что красный цвет уже использовали поляки. Вместо красного выбрали желтый, так как он был одним из цветов австрийской королевской династии Габсбургов и одновременно присутствовал в гербе бывшего Русского королевства (Галицко-Волынского княжества). Так появился на свет австрийский желто-голубой флаг, специально созданный для тогда ещё русских жителей Галиции.

      Во время Первой мировой войны вместе с австрийскими и немецкими войсками этот флаг утвердился в наших краях и был узаконен в качестве местной символики для германского протектората, именуемого «Украинской Народной Республикой» (УНР). Потом этот флаг был символом Гетманата, Директории, УВО, ОУН… И сегодня он развевается над органами власти очередной евро-американской колонии – «независимой» Украины.

      Відповісти
      • 15.09.2016 at 12:24
        Посилання

        Если тризубец князя Владимира изображал пикирующего сокола, то логично предположить, что фон герба должен быть синим или голубым под цвет неба. Сокол вероятно был вышит серебряной или золотой нитью. В результате получается сине-желтое или сине-белое сочетание, которое подтверждает тысячелетнюю историю украинской символики.

        Відповісти
        • 15.09.2016 at 13:24
          Посилання

          Нет, не подтверждает. По нескольким причинам. Во-первых, само сочетание слов «предположить» и «вероятно» с одной стороны и «подтверждает» с другой – совершенно алогично. Истинность знаний подтверждают не предположениями, а фактами.

          Во-вторых, как-то нескромно и некрасиво, когда государство возрастом в 25 лет (если считать от провозглашения независимости) или даже 100 лет (если считать от УНР Грушевского) присваивает себе тысячелетнюю историю символики русской. Ни князь Владимир ни другие князья рода Рюриковичей, создавшие Русь и правящие в ней, не считали себя украинцами, а свою державу Украиной или Украиной-Русью, и никто в мире – до самой эпохи националистическо-свидомитского укромаразма (XX-XXI веков) – наших князей украинцами никогда не называл.

          В-третьих, факты, в виде сохранившихся летописей и предметов древности, свидетельствуют о том, что в эпоху Рюриковичей, к семье которых принадлежал новгородский, а впоследствии киевский князь Владимир Святославович, в среде знати абсолютное доминирование имел червленый (красно-малиновый цвет). Это даже не вопрос вкуса – в то время это был скорее вопрос технологий производства красителей и покраски дорогих тканей.

          В-четвертых. Пока ещё никто не смог убедительно доказать, что трезубец Владимира Великого символизирует именно пикирующего сокола. Трезубец может означать Божественное Триединство, Троицу (Отец, Сын, Святой Дух), сочетание стихий (огонь, вода, земля или воздух), удар молнии (у древних славян и римлян), вид оружия одного из языческих богов (Перуна у славян, Зевса и Нептуна у римлян, Посейдона у греков или Шивы у индусов), якорь или гарпун (у викингов-варягов) и другое. Если Вы посмотрите на трезубцы других русских князей династии Рюриковичей, то без труда заметите, что между ними есть существенные различия и далеко не все из них напоминают несущуюся к земле птицу.

          В-пятых. Конечно же, нельзя исключать использование синего и желтого цветов (как и вообще любых других существующих цветов) в символике русских князей – однако можно с полной уверенностью утверждать (и документально подтверждать!), что такой двухцветный сине-желтый флаг – в точности как у современной Украины – появился у русских не в эпоху Киевкой Руси, и ни в какую иную эпоху, а именно в 1848 году в австро-венгерской Галиции.

          Відповісти
          • 15.09.2016 at 15:24
            Посилання

            Слишком сложно и скучно. Может проще придумать другое обьяснение. Мне лично флаг Украины очень нравится.

          • 15.09.2016 at 16:13
            Посилання

            Придумать!? Вам ещё не надоело придумывать про себя всякую херню!!?

    • 29.08.2016 at 11:14
      Посилання

      Простите, какой очередной бебик рассказал Вам о существовании Украины 1000 лет назад? И откуда Вам известно о сине-желтом флаге Владимира Великого? У Вас есть какие-нибудь исторические основания для подобных утверждений?

      Відповісти
        • 12.09.2016 at 16:08
          Посилання

          Мабуть, у школі ім зараз таких питань не задають. Історії їх вчить пропагандистське «свідоме» телебачення. От і результат: тисячолітня європейська держава Україна-Русь під жовто-блакитними прапорами короля Володимира захищає «європейські цінності» від азійської орди, що суне зі сходу, від диких угро-фінських орків з Московії. І заради цього Україну розорено і перетворено на американську колонію. Заради цього сьогодні українці вбивають українців!

          В тому й біда, що люди, які не знають своєї справжньої історії, які весь час перебувають у якомусь казково-химерному світі – не здатні адекватно сприймати реальність, і, відповідно, не можуть приймати вірні й самостійні рішення. Для чого це робиться? Хто цим займається? Кому це вигідно? Відповідай!

          Відповісти
          • 12.09.2016 at 16:55
            Посилання

            Я тобі кажу, ти не в школі. Але я тобі відповім, щоб ти знав: кожна нація має право на свій погляд, на власну оцінку історичних подій. Хтось вірно сказав, що історію пишуть переможці. Справжня історія Української Держави буде створюватись кількома поколіннями науковців. Ми з тобою цього не застанемо, а зараз ще нема про що сперечатись.

          • 12.09.2016 at 17:08
            Посилання

            Науковці-історики не створюють історичних фактів – вони їх вивчають. Якщо у вашого укропейського народу вся історія отака фентезійна, то й народ ваш такий самий – вигаданий, віртуальний. Як тільки зміниться політична коньюктура, як тільки розвіється пропагандистський угар «україни-не-росії» – одразу ж зникне він, «як роса на сонці».

          • 13.09.2016 at 17:21
            Посилання

            Час покаже, хто з нас віртуальний, а хто ні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!