Про три Спаса і про головне під час Успенського посту

Про три Спаса і про головне під час Успенського посту

Православні християни 14 серпня відзначають свято, у якого багато назв: Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього, Перший Спас, Медовий Спас, Макковей. Кожне з них має під собою якесь підґрунтя. З чим пов’язані ці назви? На питання Центра інформації Української Православної Церкви відповів прес-секретар Предстоятеля УПЦ архімандрит Пафнутій (Мусієнко).

В перший день Успенського посту, 14 серпня, святкується Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. Назва свята «походження» — неточний переклад грецького слова, яке означає урочисту церемонію, хресний хід. Тому до назви свята додано слово «винесення». Це свято було встановлено в Константинополі через пошесті, що часто бували там у серпні, і тільки завдяки тому, що із царської скарбниці виносились часточки Животворящого Хреста, по всьому місту, хвороба відступала. Одним з етапів освячення води була присутність монарха і поклоніння його Животворящому Хресту.

Існує думка, що саме цей звичай послужив основою для вибору дати Хрещення Русі, адже з ХІІ-ХІІІ століть Константинопольске свято утвердилося у всіх помісних Церквах. Тим більше, що в хронографах XVI століття церковні історики знайшли наступне: «Крестися князь великий Володимир Киевский и вся Русь августа 14». Не можу стверджувати про достовірність цієї дати, але довгий час саме в цей день у нас святкувалось Хрещення Русі, аж доки святкування пам’яті Хрестителя Києва і всієї Русі святого рівноапостольного князя Володимира не пререхопило цю традицію, яка дійшла до наших часів.

Разом з освяченням води здійснюється освячення меду. Розкажіть про відмінні особливості богослужіння в цей день. Більш знайома в народі назва Перший Спас – Медовий, перший з трьох. Чому три різні свята отримали в народі одну назву – Спас?

«Спас» — скорочене від «Спаситель», так в Україні, як і в інших землях Русі, називали Христа, присвячуючи Йому ікони, храми, духовні канти. Із Христом і Його спасительним подвигом для всіх нас уособлюється вся історія Церкви, всі свята і подвиги святих, тому й святкування Чесного Животворящого Хреста в перший день посту у свідомості всіх православних пов’язувалось із іменем Того, Який був Розіп’ятим на Цьому Хресті.

З іншого боку, народна традиція вшановування має дещо фольклорні особливості, які надають образу Того, Чия пам’ять вшановується, певних ознак чи традицій самого святкування. І якщо в цей день освячується мед, то Спас, відповідно, Медовий, він же і «на воді», бо освячується ще й вода. Освячуються яблука на Преображення — Спас Яблучний. В деяких регіонах була традиція освячувати горіхи на другий день після Успіння, коли святкується пам’ять Образу Нерукотворного Спаса. Це свято в народі назвали Спас Горіховий. Бо горіхи достигали до кінця посту.

Слава Богу, нікому не спало на думку назвати сьогоднішнє свято ще «маковим», власне, якби прізвище святих Маккавеїв не було співзвучним до слова «мак», може б ніхто і не виділяв цей продукт окремо із переліку трав і зілля, які освячувались цього дня разом із медом нового збору. Здавна люди приносили до храму і посвячували Богові перші плоди будь-якого врожаю, тому до всього, що повертали освяченим з церкви в той день, було прийнято ставитись з особливим благоговінням. Хоча не без перебільшень — деякі ревнителі народних традицій ставлять освячений мак чи не вище за святу воду, розсипають його по всіх закутках будинку і разом з іншим зіллям бережуть за святими іконами. Зберігати можна, але не слід захоплюватись, забуваючи, що не мак чи зілля освячує наші домівки, а благодать Господня, яку варто вчитись зберігати молитвою і своїм боговгодним життям.

Святі мученики Маккавейські. Чому імена цих мучеників так шануються, незважаючи на те, що вони жили і постраждали ще в дохристиянську епоху?

Святі мученики Маккавейські постраждали за те, що не хотіли поклонитися ідолу, тобто їх змушували з’їсти шматочок м’яса, яке їм не належало їсти, і кинути кілька горошинок ладану на кадильницю, яка горіла перед ідолом. Коли вони відмовились це зробити, мучителі підійшли до їхнього вчителя Єлеазара, який вже мав 80 років, і хотіли його умовити з’їсти звичайного м’яса, як жертовного, щоб зламати опір отроків. Він відповів: «Я вже стара людина, якщо буду лицемірити перед Богом, то чому ж у мене навчаться молоді люди?»

Розповідь про мучеників свідчить не тільки про мужність іудеїв, які були готові померти за свої батьківські традиції, але й про те, що віра у Воскресіння мертвих була широко поширена в єврейському народі задовго до пришестя Христа. І тому на думку святителя Гриигорія Богослова, не дивлячись на те, що Маккавеї постраждали ще до хресної смерті Христа, їхні страждання заслуговують на особливу повагу з боку християнського світу, вони заслужено вважаються такими, що постраждали «згідно з Хрестом», тобто прийняли мученицьку кончину за Христа.

14 серпня починається Успенський піст, присвячений Божій Матері і відзначений трьома святами на честь Спасителя. На чому варто зосередити свої думки? Як прожити цей піст, щоб відчути духовну користь і добрі зміни у собі?

Безсумнівно, одним із найбільш яскравих прикладів християнського подвигу в цьому оповіданні про мучеників Маккавеїв є мати, яка не тільки стала свідком смерті своїх дітей, але й сама надихала їх на мученицький подвиг. Святитель Григорій, вражений її вчинком, порівнює її подвиг з подвигом Авраама, готового принести в жертву Богові свого сина.

А хто приніс більшу жертву заради Бога за Божу Матір, Яка смиренно прийняла хресну смерть Свого Сина? Цей піст і присвячується Божій Матері, славне свято Успіння Якої завершує його двотижневий перебіг, хоча за цей час тричі святкується пам’ять Спаса-Христа. Саме Пресвята Богородиця показала нам, яких дарів від нас потребує Господь — не багатих підношень, не освячених яблук чи меду, а смирення, найчеснішої християнської прикраси, з якою нам варто нести всі житейські випробування, знаючи, що Христос, як Люблячий Батько, ніколи не залишить нас із ними наодинці, неодмінно подасть нам Свою руку і підтримає в нашому нелегкому, але з Богом — посильному шляху духовного спасіння.

Центр інформації УПЦ



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...