Українці дедалі більше розчаровуються у перспективах вступу до ЄС і НАТО

Українці дедалі розчаровуються щодо перспектив вступу до ЄС і НАТО

Опитування, проведене українськими соціологами, зафіксувало: кількість прихильників вступу країни в Євросоюз і НАТО за півроку знизилася на 10%. Про це в понеділок повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

Дослідження провели в рамках проекту «Перезавантаження – відкрита влада» Інститут аналізу і прогнозування, Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка і центр «Соціальний моніторинг» за підтримки Київського прес-клубу.

За даними соціологів, якби в найближчу неділю проводився референдум з питання вступу України в НАТО, то за вступ проголосували б 37,7% респондентів, проти – 38,2%. Не брали б участі в голосуванні 14,5%, не змогли відповісти 9,7%.

«Спочатку року ми мали 59% респондентів, які підтримали б вступ України в ЄС, зараз цей відсоток знизився. Також на 10% скоротився і відсоток тих, хто підтримує вступ країни в НАТО», – констатував директор центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук під час презентації дослідження в понеділок у Києві.

Відзначимо, що 9 липня президент України Петро Порошенко оголосив: серед українців кількість прихильників членства в НАТО за останній час зросла з 13 до 23%, що «є реальним результатом змін в суспільстві». Порошенко запевнив, що питання про членство країни в НАТО буде вирішувати український народ, проте реформи для можливості членства в альянсі проводитися будуть.

При цьому, всупереч заявам глави польського МЗС Вітольда Ващиковського про те, що в НАТО зростає переконаність в необхідності прийому України до альянсу, генсек НАТО Йенс Столтенберг розкрив карти, причому, пославшись на слова українського лідера. «Президент Порошенко чітко заявив, що питання членства в альянсі нині не стоїть», – повідомив Столтенберг 9 липня.

Раніше, наприкінці червня, у керівництві альянсу заявили, що вступ України в разі виконання Києвом всіх вимог займе мінімум від п’яти до 10 років, але перспектива її членства також залежить і від «багатьох інших обставин».

Що ж стосується євроінтеграції (розширення режиму асоціації з ЄС і тим більше перспективи вступу до Євросоюзу), то і цей процес явно застопорився. Нагадаємо, в квітні Порошенко висловлював надію, що Євросоюз прийме рішення щодо запровадження безвізового режиму для українців до 30 червня, поки в Раді ЄС головують Нідерланди. Проте 10 червня Рада ЄС на рівні глав МВС в ході засідання в Люксембурзі не досягла порозуміння щодо лібералізації візового режиму з Україною.

У той же час глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер раніше заявив, що для вступу в Євросоюз чи НАТО Україні знадобиться 20 або 25 років.

 

Директор українського Інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник відзначив, що в Україні в цілому спостерігається зниження інтересу до прозахідного вектору розвитку і НАТО.

«Насправді підтримка курсу на вступ до НАТО в Україні ніколи не була дуже високою. У різні періоди вона досягала 60%. Зараз справді пішов спад інтересу до Заходу і НАТО. З іншого боку, тут є загальна тенденція. Будь-які опитування, що проводяться протягом тривалого часу в Україні, засвідчують спад інтересу населення на 5-10% », – сказав політолог.

Співрозмовник додав, що тенденція до зниження інтересу до НАТО в Україні буде посилюватися. «Населення в Україні демонструє загальну розчарованість в європейських і прозахідних ідеях. На тлі відсутності реальної допомоги, відчутних успіхів і перспектив народ починає розуміти, що шлях України дещо інший. Це ще не глобальний процес, але він набирає обертів. В Україні будуть посилюватися партії центристського типу», – додав Бортник.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 02.08.2016 at 15:56
    Посилання

    Вероятно, такая тенденция имеется, но доверять соцопросам я бы не стал. В Украине сотни контор, которые проводят опросы по репрезентативным выборкам, непонятно из кого составленных. А главное, что все эти конторы обслуживают олигархов и их партии. Если заговорили о разочаровании в Европейском Союзе, значит определенные круги хотят восстановить бизнес, ориентированный на Россию. Не более того.

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *