11 вересня – Усікновення глави Іоанна Предтечі

11 вересня - Усікновення глави Іоанна Предтечі

11 вересня (29 серпня за старим стилем) православні християни згадують Усікновення глави Іоанна Предтечі — насильницьку смерть великого пророка, який передбачив прихід Месії і хрестив Господа Ісуса Христа у водах ріки Йордан.

В цей день Православна Церква згадує новозавітні події, описані в 14-й главі Євангелія від Матвія і 6-й главі Євангелія від Марка.

Святого Іоанна Хрестителя, який передбачив прихід Месії і хрестив Ісуса Христа в річці Йордан, заточили в темницю за наказом царя Ірода Антипи. Ірод в той час правив у Галілеї, і великий пророк викривав гріхи і злодіяння його і його оточення. Тетрарх (тобто один з чотирьох римських правителів Іудеї) боявся стратити святого: його любив народ, і Ірод боявся народного гніву. Але дружина його брата Іродіада, з якою він жив, намовила свою дочку Соломію обманом змусити царя вбити в’язня. На бенкеті Соломія танцювала для Ірода. Танець так сподобався йому, що він присягнув виконати будь-яке її бажання. Соломія попросила голову Іоанна на блюді. Ірод виконав прохання. Так пророк прийняв мученицьку смерть.

Через багато років після страти Іоанна Предтечі земля, в якій було поховано посудину з його святою главою, перейшла у власність благочестивого вельможі Інокентія. Посудину виявили під час будівництва церкви. Це було перше чудове набуття глави Іоанна Хрестителя. Від святині стали відбуватися чудеса. Інокентій благоговійно зберігав голову пророка, а незадовго до своєї смерті знову закопав її в тому ж місці — щоб вона не була зганьблена іновірцями.

За переказами, під час правління імператора Костянтина святий Іоанн Хреститель з’явився двом ченцям — паломникам, які приїхали до Єрусалиму. Вони відкопали посудину з його святою главою і вирішили привласнити велику святиню собі. Сховали в мішок і вирушили додому. По дорозі вони зустріли гончаря, якому довірили нести дорогоцінну ношу. Предтеча знову з’явився — горшечнику. По слову пророка цей благочестивий чоловік покинув ченців разом з головою пророка. Запечатаний судину передавали в його родині від покоління до покоління.

Як говорить переказ, потім святиня потрапила в руки єретика — священика Євстафія. Він був послідовником єресі аріанства. Користуючись чудодійною силою, яка виходила від глави, він спокусив безліч людей в єресь. Але таємне стало явним — блюзнірство відкрилося. Євстафій закопав святиню в печері поряд з містом Емесса, бажаючи потім повернутися і забрати її.

Але єретику не вдалося повернути собі голову пророка: в печері заснували монастир. У 452 році архімандриту монастиря Маркеллу з’явився Іоанн Хреститель. Святий вказав, де спочиває його голова. Це було друге чудове набуття глави Іоанна Хрестителя. Її перенесли в Емессу, а потім у столицю Візантії — Константинополь.

У 850 році голову пророка знову перенесли в Емессу, а потім, під час набігу сарацинів, в Комани. Коли в Команах почалися іконоборчі гоніння, святиню сховали. Коли вшанування ікон було відновлено, Патріарх Ігнатій під час молитви отримав знання про місце, де зберігається чесна глава. Святиню знайшли — це було третє чудове набуття глави Іоанна Хрестителя. Голову перенесли в придворну церкву. Зараз частина її зберігається на Святій Горі Афон.

Перше і друге чудове набуття глави Іоанна Хрестителя Церква згадує 9 березня за новим стилем (24 лютого за старим стилем). Свято третього знайдення глави святого Іоанна Предтечі — 7 червня за новим стилем (25 травня за старим стилем).

На давньоруських іконах голову пророка Іоанна Хрестителя писали в чаші на фоні храму. По обидві сторони від неї були написані ченці, священнослужителі та імператор Костянтин. Часто руські іконописці зображували святого похиленим, зі зв’язаними попереду руками; при цьому воїн заносив над ним меч. Такий сюжет можна побачити, наприклад, на фресках у соборі Різдва Богородиці Антонієва монастиря у Великому Новгороді (1125 рік), у Спасо-Преображенському соборі Мирожського монастиря у Пскові (близько 1140 року), в церкві Благовіщення на Мячині у Великому Новгороді (1189 рік).

В народі день Усікновення глави Іоанна Предтечі називали також Полетовщик, Полеток, Іван-пролеток, Ріпний, Головосік, Іван – осінній торжок, Іван пісний, Іван-пост і так далі. У цей день предки наші строго постили, не водили хороводи і не співали пісень, бо «іродова дочка плясанием і піснями випросила відрубати голову Івана Хрестителя». До столу було прийнято кликати бідняків і мандрівників.

Тропар

Память праведнаго с похвалами, тебе же довлеет свидетельство Господне, Предтече: показал бо ся еси воистинну и пророков честнейший, яко и в струях крестити сподобился еси Проповеданнаго. Темже за истину пострадав, радуяся, благовестил еси и сущим во аде Бога, явльшагося плотию, вземлющаго грех мира и подающего нам велию милость.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 11.09.2016 at 15:38
    Посилання

    Также 11 сентября (29 августа по церковному календарю), в день Усекновения главы Иоанна Предтечи, совершается поминовение всех православных воинов, за Веру, Царя и Отечество на поле брани убиенных. Этот поминальный день был установлен в 1769 г. во время войны России с Турцией и Польшей. Как говорится в Чине поминовения, «сей день в рассуждении пострадавшего за истину Предтечи Господня, есть приличный, дабы в оный всеобщую Богу молитву принести и о подобнострадающих и о положивших живот свой за веру и отечество».

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям