Апеляційний суд Києва не визнав факту «збройної агресії Росії»

Апеляційний суд Києва не визнав факту «збройної агресії Росії»

Свого часу українські депутати всіх рівней – від Верховної Ради України до міських, обласних та селищних рад – майже одноголосно приймали рішення про визнання Російської Федерації «державою-агресором», а самопроголошені Донецьку та Луганську республіки – «терористичними організаціями». Проте все це було лише політичними деклараціями, які значною мірою впливали на формування громадської думки, але не мали ніякого юридичного значення, і, відповідно, ніяк не могли легалізувати той політичний «бєспрєдєл», що наразі коїться у правовому полі нашої держави.

Тому «свідомому українству» завжди було конче потрібне саме юридичне визнання і «держави-агресора», і «терористичних організацій». Здавалося б, у сьогоднішній Україні з цим не повинно бути ніяких проблем. Але, виявляється, проблеми є. Бо ніхто не хоче брати на себе відповідальність за прийняття вочевидь безглуздих рішень, які можуть призвести до дуже серйозних наслідків – як для країни в цілому, так і для певних чиновників, які ці рішення ухвалюватимуть.

Отож, стає зрозумілим, чому 7 вересня поточного року Апеляційний суд Києва на вирішальному засіданні по справі про встановлення «факту збройної агресії Російської Федерації» у Криму і на Донбасі відмовив правозахисникам у задоволенні їх позову, відхиливши 8 клопотань заявника. Це рішення суд проголосив після майже двох років розгляду справи.

Нагадаємо, навесні цього року український суд також не зміг довести «факт збройної агресії Росії».

Зазначимо, що до участі у розслідуванні та розгляді справи залучалися СБУ, Міноборони, Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції, Генпрокуратура, Антитерористичний центр при СБУ, Посольство РФ в Україні, а також Президент України в особі Адміністрації. Проте представники Посольства РФ в Україні та представники Адміністрації президента України за невідомих причин на засідання суду жодного разу не з`явилися.

Формальні ініціатори позову – євромайданні «українські правозахисники», заявляють, що не мають наміру здаватися і подадуть касаційну скаргу, зазначивши, що суд допустив «ряд процесуальних порушень».

За їх словами, рішень Верховної Ради України і Генеральної асамблеї ООН про визнання «агресії Росії» недостатньо, оскільки ці рішення є політичними. «Правозахисники» збираються і надалі домогатися того, щоб «факт збройної агресії Росії» було визнано також і юридично.

Позивачі покладають надії на підтримку Міністерства закордонних справ України, яке висловило думку про правомірність задоволення судом заяви про встановлення «факту збройної агресії Російської Федерації проти України».



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 08.09.2016 at 16:54
    Посилання

    Никому не верю больше. Тем, кто про российскую агрессию говорит нельзя верить потому, что они на лжи попадались уже тысячу раз. Суду не верю потому, что он смотрит не на факты, не на законы, а на карман. Вокруг жизнь нереальная совершенно. Я пример вам приведу свежий с Донбасса. Там после объявления прекращения огня стрелять стали реже. Дали приказ не отвечать на провокации. Но теперь людей режут никому не известные партизаны. Работают по-тихому. Никто не знает, кто у них командир. Вчера около 18 часов недалеко от Авдеевки разведкой обнаружено 5 трупов. Трое зарезаны. Еще у двоих сломаны шеи. Генштаб говорит, что у него за минувшие сутки потерь нет. Получается, войны нет, партизан нет, солдат нет, а трупы есть. Кому верить? Что за страна такая! Или ее тоже нет?

    Відповісти
    • 08.09.2016 at 22:26
      Посилання

      За описом це характерний почерк російського спецназу, і це свідчить про те хто веде війну проти України.

      Відповісти
      • 08.09.2016 at 23:28
        Посилання

        Дуже цікаво… Я про таке не знав. А розкажіть, будь ласка, який характерний почерк у спецназу американського, ізраїльського та українського?

        Відповісти
        • 09.09.2016 at 09:32
          Посилання

          Позвольте вставить пять копеек. За израильский и американский спецназ не скажу, а почерк украинских спецпризначенцев мне хорошо известен. Передвигаются они обычно в темное время суток небольшими мобильными группами. Скрытно проникнув в тыл противника на всех стенах и заборах по маршруту следования тайно оставляют надписи «Слава Україні!», «Україна – це Європа!», а также «Бандера, Шухевич – герої України!». В точке сбора торжественно поднимают Державный Правор и поют Государственный Гимн Украины, делают селфи для Фейсбука. После выполнения задания отправляют командованию шифрограмму с докладом «ПТН-ПНХ». Затем быстро и незаметно возвращаются на базу, подпрыгивая и скандируя «Хто не скаче той москаль!»

          Відповісти
  • 08.09.2016 at 19:18
    Посилання

    У меня есть родственники и друзья в Луганске и Донецке, и никто из них (несмотря на свою позицию и отношение к Украине) не отрицали факта наличия в городах кадровых российских частей, а также поставок оружия. Более того, они сами говорил о том, что РФ присылало не только оружие и технику, но и кадровые воинские соединения, а также видели как с территории соседнего государства велся обстрел из градов. Так что суд может принимать что угодно, лично у меня достаточно доказательств чтобы знать, что Россия воюет против Украины.

    Відповісти
    • 08.09.2016 at 23:22
      Посилання

      Во-первых, если бы украинские, зарубежные и международные суды действительно имели реальные доказательства военной агрессии со стороны России, они уже давно бы приняли соответствующие решения по этому вопросу. Кроме того, они б с огромным ужовольствием официально признали и ДНР-ЛНР террористическим организациями, но, как видите, никак не могут этого сделать. Нет доказанных фактов, нет весомой аргументации, нет юридических оснований. Это наши журналисты, шоумены, депутаты и президенты могут ляпать языками про что угодно – они ни за что не несут никакой ответственности, а судьи так не могут, потому что их приговор можно обжаловать в других судебных инстанциях, а потом этих судей самих можно будет привлечь к персональной ответственности за вынесение непровомочного решения. Безнаказанно врать у нас пока ещё позволено не всем. Ну, во всяком случае, если и можно, то в данном случае может быть очень хлопотно потом отмазываться. Судьи, в отличие от всяких революционных дебилов на трибунах – люди образованные, умные. Они законы знают, всё прекрасно понимают и поэтому не хотят ввязываться в заведомо провальные процессы.

      Во-вторых, в народе говорят очень разные вещи. И в Донецке, и в Луганске, и в Киеве, и во Львове. Говорят, к примеру, что на востоке Украины, на стороне евромайданных властей, кроме правительственных войск, воюют спецподразделения из США, Израиля, Грузии и других стран НАТОвской ориентации, воюют наёмники из частных транснациональных военных кампаний, а также неонацисты и тому подобный сброд со всего мира – даже из самой России и Белоруссии. Во Львовской области, в частности, размещён резервный трёхтысячный контингент американских, британских, польских и литовских войск. Во всех управленческих структурах «ВСУ» – иностранные советники, в войсковых частях и непосредственно в зоне боевых действий – иностранные инструкторы. Техника и снаряжение вполне легально, а оружие пока нелегально поставляется из США, Канады, Венгрии, Польши, Литвы и Румынии. Так почему же Вы не говорите, что перечисленные страны являются государствами-агрессорами и ведут войну против Украины?.. Да, Россия помогает восставшей части страны. США со своими вассалами помогают колонизированной ими другой части страны. В чём по-вашему разница в оценке внешних сил, имеющих свои интересы в исходе гражданской войны на Украине?

      Відповісти
  • 09.09.2016 at 02:44
    Посилання

    Ця війна великий гріх і страшна помилка. Треба зібрати всіх у Києві в Порошенка і спитати кожного, що йому треба, чтого йому хочеться. Не може такого бути, щоб люди які хочуть миру не змогли домовитися. Ми від одного народу, ми однієї віри, мову розуміємо і ту і нашу, тож ми зможемо порозумітися. Треба тільки захотіти і зустрітися всім політикам. нехай Порошенко всіх запросить до себе. Треба з цього починати.

    Відповісти
  • 11.09.2016 at 09:26
    Посилання

    Нема дурних! В Україні відсутнє незалежне правосуддя, закони встановлює натовп і та влада, яка сама по собі є незаконною. Судді ж розуміють, що якщо влада знову зміниться, то судити їх будуть так само, як тих, хто свого часу приймав рішення по справах учасників майдану. До речі, майданівців притягали до відповідальності формально із повною відповідністю до закону, за цілком конкретними статтями, а оці спроби юридичного визнання російської агресії є стовідсотковим політичним замовленням.

    Відповісти
  • 11.09.2016 at 11:14
    Посилання

    Навіть генеральний секретар Організації з безпеки і співробітництва в Європі Ламберто Заньер змушений визнавати, що на Донбасі немає російських військових. Про це генсек ОБСЄ заявив 9 вересня журналістам у Києві. «Ми продовжуємо говорити, що це гібридний конфлікт, і гібридний конфлікт передбачає присутність гібридних військових. Коли мене запитують, чи присутні там російські об’єднання, то я, за інформацією наших спостерігачів, кажу, що цих об’єднань там немає», — повідомив Заньєр.

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям