Що таке G7 – «Велика сімка» («шістка», «вісімка»)?

Що таке «Велика сімка» («шістка», «вісімка»)?

«Велика сімка», або G7 (від англ. Group of Seven) – у минулому G6 (Група Шести) та G8 (Група Восьми) — міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада).

Лідери країн «Великої сімки» регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати та проведення щорічних зборів. Щороку група проводить зустріч глав урядів та численні допоміжні зустрічі і політичні дослідження. Міністри країн G7 зустрічаються протягом року. Зокрема, міністри фінансів G7 проводять зустрічі чотири рази на рік. Також відбуваються щорічні зустрічі міністрів з питань зовнішньоекономічної політики та міністрів з питань охорони навколишнього середовища.

Концепція створення форму найбільших у світі індустріалізованих демократичних держав виникла після нафтової кризи 1973 року та подальшого глобального спаду. У 1974 Сполучені Штати сформували Бібліотечну Групу, неформальну зустріч керівників фінансових відомств Сполучених Штатів, Західної Німеччини, Японії та Франції для обговорення економічних проблем.

У 1975 французький президент Валері Жискар д’Естен запросив очільників урядів Західної Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та Сполучених Штатів до саміту в Рамбульє і запропонував регулярні зустрічі. Учасники погодились на щорічні зустрічі, організовані керівництвом, яке щорічно змінюється по циклу. Це формування отримало назву Велика Шістка, або Група Шести (G6).

На саміті в Пуерто-Рико 1976 року за пропозицією президента США Джеральда Форда та канцлера Німеччини Гельмута Шмідта до групи приєдналася Канада, що змінило назву організації на Велика Сімка (Група Семи, G7). З 1977 зустрічі також відвідували представники Європейського Економічного Союзу.

У 1991, після закінчення «холодної війни», СРСР, а потім Росія, почали проводити зустрічі з G7. З саміту 1994 року в Неаполі група стала відомою як P8 (Політична вісімка) або «G7 плюс 1». З 1997 року, коли до G7 офіційно приєдналася Російська Федерація, група отримала назву «Велика Вісімка» (Група Восьми або G8).

У 2014 році, коли зі складу «Великої Вісімки» було виключено Росію, G8 знову перетворилася на G7. Формальною причиною цього кроку став конфлікт інтересів глобальних гравців навколо України.
Взимку 2014 року у Києві відбувся державний переворот («Євромайдан», «Революція Гідності»), організатори якого оголосили про свої наміри включити Україну до складу Європейського Союзу та НАТО, а також активно узялися проводити політику, націлену на національну дискримінацію та обмеження базових прав та свобод громадян країни. Така політика викликала спротив у деяких регіонах. Зокрема, жителі Автономної Республіки Крим не визнали владу путчистів, провели референдум про самовизначення і подали прохання до Росії стосовно включення регіону до складу Федерації. Росія це прохання задовільнила. Захоплений путчистами Київ та їхні Західні покровителі звинуватили Росію у «анексії» а потім в «окупації» Криму. На підставі звинувачень у «замаху на територіальну цілісність України» та «порушенні Російською Федерацією міжнародного права» Росію виключили зі складу G7.

Проте є підстави вважати, що справжною причиною скорочення G8 до G7, яку не можна оприлюднити, є не Крим і не Україна, а суверенна внутрішня та зовнішня політика Росії (різке скорочення зовнішнього боргу, небажання збільшувати кредитування США, мінімізація співпраці з Міжнародним валютним фондом тощо). На користь цієї версії говорить ситуація з Китайською Народною Республікою. КНР, так само як і Росія, намагається жити як незалежна держава, робить спроби звільнитися з фінансової та політичної залежності від світового олігархату. Тому Китай не запрощують до G7, навіть не зважаючи на те, що на сьогодні Китай має найпотужнішу економіку у світі, випереджаючи за економічними показниками не тільки США, а й усіх інших членів G7 – Японію, Канаду, Німеччину, Великобританію, Францію та Італію.

Існує думка, що через малу кількість учасників вплив «Великої сімки» є достатньо обмеженим і що міжнародні зустрічі у форматі «Великої двадцятки» (G20) більш реально відображують стан політико-економічного життя світу. Однак з цим можна посперечатися. Справа в тому, що в G7 є своя специфіка. Це відносно закритий клуб світової наддержавної і наднаціональної еліти, який розробляє концепції глобального розвитку для потреб транснаціонального олігархату, а G20 – як більш розширений формат, зазвичай використовується для розробки механізмів реалізації вже готових концепцій, узгоджених у вузькому колі «Великої сімки».



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!