Вбивці, садисти і мародери. Українці ще побачать справжнє обличчя своїх «героїв»

Вбивці, садисти і мародери. Українці ще побачать справжнє обличчя своїх «героїв»

Два роки поспіль я розповідав про бандитське нутро «торнадівців», колишніх «шахтьорців». Два роки я поширював інформацію про їх садизм, вбивства, сатанізм. І всі два роки вислуховував тільки зневажливі плювки від свідків і співучасників Майдану.

Півтора роки тому я викладав у соціальних мережах фотографії Руслана Онищенка та розповіді постраждалих від рук цього маніяка. Нагадаю, що цей покидьок – виходець з славного міста Торез Донецької області. Там його добре знали ще з лихих 90-х як безжального бандита, для якого немає нічого святого – він отримує задоволення від болю та страждань інших…

Але… Нагадаю, як все починалося, бо знаю багато особисто від творців.

Навесні-влітку 2014 року силами Олега Ляшка, його «шанувальників» і «шанованих людей», які втратили бізнес на Донбасі, був сформований батальйон «Шахтарськ». У той час я все ще перебував у Києві і мав можливість спілкуватися особисто з творцями цього батальйону смерті. Пам’ятаю, як близький «партнер» Олега Педерасовича Андрій сперечався зі мною до хрипоти, захищаючи свого патрона. А я їм всім казав: «Що ви робите? Ви ж ідете вбивати людей!». На що чув чергову байку про російських загарбників…

З одного боку я розумів мотивацію мого друга, що підтримав фінансами цей проект, – у нього відібрали бізнес, який він хотів повернути (опускаючи всі жахи того, що відбувалося з ним і його сім’єю під час цього процесу). З іншого боку я розумів мотивацію цих «партнерів» – Ляшка та онищенок, які маючи досвід 90-х, відчули, що саме час поживитися і повіджимати. Саме тому мої запитання про суть людського життя, душі та необхідності вбивати заради цього не знаходили ніякого відгуку в їхніх очах.

Загалом, «Шахтарськ» вони створили, екіпірували й презентували. Особисто Арсен Аваков і Тоня Геращенко їх благословили. Нагадаю, як бравий вояка Ляшко відправляв своїх «шулік» на війну… І навіть сам був присутній на спецопераціях захоплення та насильства над людьми похилого віку. А потім, щось пішло не так…

[Відео видалено модератором]
Не буду вдаватися в подробиці, але, наскільки я зрозумів, основними «бенефіціарами», у всіх сенсах, цього проекту стали Ляшки (педерасти) й Онищенки (садисти). Ті бізнесмени, які вклали в «Шахтарськ» гроші для повернення власності, були і тут обдурені…

Сьогодні я можу вже зізнатися, що відеозізнання бійця Моті, який втік з «Шахтарська», з’явилося в Інтернеті з моєю допомогою. Автор сам вийшов на мене через Інтернет і зміг його мені передати.

[Відео видалено модератором]
За достовірність інформації в ньому я ручаюсь. Відверто, сьогодні знайти цього Мотю, ймовірно, Дмитра, не виявиться можливим. А ось Лях (Ляшко), Ляля (Лозовий) і Мося (Сухомлин) продовжують свій задньопривідний шлях на крові українського народу.

Звичайно, ви можете і зараз фиркати, як робили це тоді, два роки тому, на мої публікації про суть «Шахтарська» й Онищенка. Але, як засвідчує життя, правда завжди знаходить собі дорогу.

Так от, нагадаю, що саме через бандитизм «Шахтарська» батальйон «розформували»… А насправді просто переназвали, покаравши показово декількох особливо завзятих конкурентів у «прайді» садиста Онищенка. І тепер уже «Торнадо» продовжив свій «бойовий» шлях.

Сьогодні вже всі телеканали України знімають фільми про садизм «Торнадо» та його лідерів, сором’язливо поки опускаючи історію причетності до нього покровителів: Авакова, Геращенко, Ляшка, Корчинського, Лозового і Сухомлина та інших «бізнесменів».

Переконаний. Знаю. Всі відповідатимуть за скоєне. Всьому свій час і свій термін.

Сьогодні я хочу розповісти вам нову історію. Тепер вже про батальйон «Азов». Той самий, який фінансується Байденом під прикриттям Пашинського. Якщо ви вдивитеся в обличчя й дії, то побачите все того ж Онищенка під маскою Білецького, і все той же «Шахтарськ» під личиною «Азова».

Ця історія сталася близько 10 днів тому. Вбитого вже поховали. Але я точно знаю, що це – правда.

5 вересня у Вугледарі Донецької області в ресторані «Марсель» – боєць «Азова» Дмитро Сорока, родом із Хмельницька, і житель Вугледара, шахтар Максим Гладких…

Посварилися. На крики 21-річного нациста «Слава Україні!», 29-річний шахтар відповів «Шахтарям слава!». Ця відповідь стала приводом для айдарівця схопити ніж і зарізати людину.

Якщо ви думаєте, що вбивця покараний, то глибоко помиляєтеся. Він звільнений з-під варти під поручительство свого командира.

Криваві жнива божевілля та безбожництва кожного дня тільки набирають обертів. І якщо ви думаєте, що найстрашніше вже відбувається, ви глибоко помиляєтеся. Найстрашніше ще попереду. Коли маятник, гойднувшись у зворотний бік, набере хід…

Вбивці, що залишилися безкарними, будуть зубами вгризатися за своїх покровителів. Адже в іншому випадку їх наздожене доля їх жертв. Усунення покровителів – для них неминуче покарання. Тому я з жахом дивлюся на цей сатанинський бал, де ненависть і вендету вплітають у генетичний код колись доброзичливих і веселих українців.

Юрій Кот


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...