4 листопада Православна Церква вшановує Казанський образ Пресвятої Богородиці

4 листопада Православна Церква вшановує Казанський образ Богородиці

4 листопада (22 жовтня по старому стилю) Православна Церква вшановує Казанський образ Богородиці.

Історія Казанської ікони Божої Матері починається з XVI століття. При цьому обставини і місце її явлення навіть сьогодні здаються незвичайними та дивовижними.

Образ Богородиці з’явився в Казані у 1579 році, коли місцеве населення переважно було мусульманським. Всього 27 років минуло з дня взяття його військами Івана Грозного у 1552 році. Окрім того, напередодні явлення – в червні 1579 року – місто охопила страшна пожежа, і багато місцевих жителів вважали це справою рук християн. Тим не менше саме в цьому місті і в цей неспокійний час і явила Свій чесний образ Матір Божа.

Саме явлення відбулося наступним чином. Через деякий час після пожежі одній дев’ятирічній дівчинці Матроні, дочці стрільця царського війська — починає являтися Сама Божа Матір з повелінням відшукати Свій образ на одному з попелищ. Після першого явлення Богородиці дівчинці ніхто не повірив. Однак Матір Божа являлася Матроні ще не раз і не два, і дівчинка продовжує звертатися до дорослих з проханням відшукати образ. Через деякий час мама Матрони звертається до православних священиків з проханням про допомогу і розповіддю про чудесне бачення своєї дочки. Однак священнослужителі сумніваються в істинності цих явищ і не поспішають відшукувати образ. Лише після неодноразових наполегливих звернень до єпископа Казані було вирішено відшукати образ Пречистої Богородиці. В результаті образ, загорнутий в сукно, був знайдений на одному з попелищ. За переказами, образ був знайдений тільки тоді, коли копати почала сама Матрона.

На місці знайдення ікони за повелінням царя був побудований Богородицький дівочий монастир і церква, а перший її список був відправлений у Москву.

Вважається, що в подальшому оригінал ікони постійно зберігався в Казанському Богородицькому монастирі аж до початку ХХ століття. В самій же Російській імперії ходило безліч шанованих списків Казанської ікони Божої Матері. Історія вшанування цього образу багато в чому пов’язана саме з ними.

Зокрема, в часи так званої Великої Смути на Русі, у 1612 році народне ополчення під проводом Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського з Казанським образом Пресвятої Богородиці звільнило Москву від польських окупантів. На честь цієї події та на знак вшанування заступництва Богородиці на Красній площі згодом було побудовано Казанський собор.

Також однією з великих подій в історії Російської імперії, де явила Свою милість Богородиця, стала війна з Наполеоном у 1812 році. Саме перед Казанським образом молилася російська армія, перш ніж їй вдалося так швидко (війна тривала всього один рік) вигнати ворога. І не кого-небудь, а самого Наполеона, який вже підкорив майже всю Європу. Одна з великих перемог російської армії у 1812 році була здобута в ході Вяземської битви, як раз в день святкування Казанської ікони Божої Матері — 22 жовтня.

До кінця XIX століття цей образ Божої Матері став одним з найбільш шанованих в імперії. Причому це стосується всього православного населення країни. Навряд чи можна було б знайти в той момент віруючої людини, яка б не знала Казанського образу Богородиці чи хоча б одного з його численних шанованих списків.

Іконографічно Казанську ікону прийнято відносити до скороченого оплічного (тобто це зображення по плечі) варіанту Одигітрії, що в перекладі з грецького означає «Дороговказниця». У цій назві закладено певний глибокий сенс. Пресвята Богородиця є нашою Дороговказницею до Христа. З одного боку, це виражено в тому, що Вона є Матір’ю по плоті Господа, тим самим прикликаючи на нас благодать Божу, заступаючись за нас перед Христом. З іншого ж боку, будучи людиною за своєю природою, Матір Божа і веде кожного з нас до Христа.

Тропар

Заступница усердная, Мати Господа Вышняго! За всех молиши Сына Твоего, Христа Бога Нашего, и всем твориши спастися, в державный Твой покров прибегающим. Всех нас заступи, о Госпоже, Царице и владычице, иже в напастех и в скорбех и в болезнех обремененных грехи многими, предстоящих и молящихся Тебе умиленною душою и сокрушенным сердцем пред пречистым Твоим образом со слезами, и невозвратно надежду имущих на Тя, избавления всех зол, всем полезная даруй, и вся спаси, Богородице Дево: Ты бо еси Божественный покров рабом Твоим.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 07.11.2016 at 16:42
    Посилання

    Слышала историю, что в 1941 году, когда фашисты были недалеко от Москвы, святая Матрона Московская велела Сталину разрешить православным священникам благословить воинство на защиту города. Положение на фронте бвло отчаянное. Немцы уже чеканили ордена за покорение Москвы и заказали пошив парадных мундиров для парада на Красной площади. Сталин знал об этом. Поэтому тайно приказал поднять в небо транспортный самолёт с иконой Казанской Божьей Матери и священством. Как и велела блаженная Матронушка, самолет трижды облетел Москву. А потом ударили лютые морозы. Немецкие танки не могли завезтись. К защитникам Москвы успело подойти подкрепление. Время для развития успешного наступления немцами было упущено. Свое поражение под Москвой они объясняли роковым стечением обстоятельств.

    Відповісти
    • 08.11.2016 at 21:39
      Посилання

      Бред! Сказки церковников. Товарищ Сталин не мог так поступить потому, что он был коммунистом, верным марксистско-ленинскому учению. Победа под Москвой была одержана не благодаря морозам и молитвам на самолете, а благодаря мужеству и героизму советских солдат.

      Відповісти
      • 09.11.2016 at 10:13
        Посилання

        Мужество и героизм советских солдат – это безусловно, один из важнейших факторов. Но давайте зададимся вопросом – а откуда эти качества у наших людей? Скажете, что «Партия Ленина-Сталина» воспитала? Допустим. Но только ли она?..

        Что касается взглядов и убеждений «отца народов», то тут вообще всё очень неоднозначно. Чужая душа – потёмки. Ваша категоричность явно из разряда веры, а не знания. Откуда такая фанатичная уверенность? Давайте оттолкнёмся от фактов, пусть и косвенных. Иосиф Джугашвили-Сталин был крещён как православный христианин, в юности учился в духовной семинарии, в годы Великой Отечественной войны восстановил Патриаршество и ограничил большевистские преследования Церкви. Вы же не станете этого отрицать?

        История с облётом осаждённой Москвы с Казанской иконой Богородицы вполне реалистична. В суровых жизненных испытаниях всем нам свойственно вспоминать о Боге и обращаться к Нему за помощью. Это врождённое. Можно сказать, инстинкт. Это естественно. Даже для коммунистов.

        Відповісти
      • 09.11.2016 at 17:02
        Посилання

        После облёта с иконой вокруг Москвы настоящее чудо произошло. Но Вы правы, не только мороз подсобил. Сами люди страх потеряли. В истории приводится такой пример. Накануне наступления немцев на город у советского командования появился резерв войск – сформированные сибирские полки в полном обмундировании и вооружении. Переброска войск на Москву было делом времени, но как раз его-то у командования не было. Только перебросив самолётами на передовой край, можно было успеть. Самолёты были, но не было парашютов, и сесть самолётам было негде. Тогда командование приняло беспрецедентное решение. Оно обратилось к солдатам резерва с просьбой (именно с просьбой, а не приказом): десантироваться на поле боя… без парашютов. Шли только добровольцы. Практически все солдаты приняли решение прыгать. Накануне боя самолёты с десантом на бреющем полёте максимально снизились над снежным полем (снег был глубоким, почему и было принято решение прыгать без парашютов) и максимально уменьшили свою скорость. Солдаты прыгали с вооружением, но без парашютов и сходу вступали в бой. Это было настолько неожиданно для немцев, что они дрогнули и отступили от города.

        Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!