Ukraine is calling for you. Як створюється людський матеріал для українського джихаду

Ukraine is calling for you. Як створюється людський матеріал для українського джихаду

Нещодавно у Києві презентовано «наймасштабніший» освітньо-культурний проект Go Camp (Йди в табір) під гаслом Ukraine is calling for you (Україна кличе тебе). Влітку 2017 року в країні відкриється безліч пришкільних таборів, в яких 1000 волонтерів з 40 країн будуть англійською мовою навчати 100 тисяч дітей «бути лідерами, розвінчувати стереотипи і виходити за межі власних обмежень».

Проект спрямований на подолання мовних і культурних бар’єрів, а в результаті нове покоління українців зможе використовувати всі сучасні можливості, і як наслідок – впливати на майбутнє світу, забезпечити гідне позиціонування України в ньому. Діти від 10 до 15 років будуть виконувати цікаві проекти і завдання, навчаться працювати в команді, жити в мультикультурному суспільстві, мислити критично і в той же час залишатися толерантними. І все це – за три тижні.

Дорослим теж пропонується взяти участь у проекті, «який змінить Україну». Вони можуть стати приймаючою сім’єю для волонтерів або допомогти фінансами. Останній пункт – це, звичайно, для галочки, щоб виглядало як громадська ініціатива. Тому що з коштами проблем бути не повинно. Досить прочитати список організацій, які вже підтримали проект. На першому місці серед них – посольство США, потім йдуть НАТО, фонд Сороса, Американська торгова палата, ну і дещо по дрібниці – типу Адміністрації президента України або «Голосу Америки».

Рекламна кампанія проекту ведеться двома мовами – англійською та українською. І було б украй наївно очікувати, що заявлена тема подолання культурних бар’єрів і прищеплення навичок толерантності і мультикультурного співіснування буде мати хоч якесь відношення до розриваючої націю російсько-української проблематики. Все, звичайно ж, строго навпаки.

Пам’ятається, в лихі 90-ті на Україні широко рекламувалося безкоштовне навчання англійської, особливо для дітей. І теж пропонувалися супутні культурно-розважальні програми. Це працювала секта мормонів. Люди приходили вчити мову на шару, а отримували нейролінгвістичне програмування, тобто охмурення промивання мізків. Тут все набагато крутіше, на державному і навіть міждержавному рівні.

«За нашими підрахунками, в країні проживає майже 1 500 000 дітей віком 10-15 років, — так формулює надзавдання керівник українського проекту депутат Мустафа Найєм. – Ми впевнені, що якщо нам вдасться провести через нашу програму все це покоління, то вже в найближчі 5-7 років ми отримаємо якісно інше покоління українських студентів, з зовсім іншим світоглядом і здатністю до інтеграції з цивілізованим світом».

Це, до речі, той самий Мустафа, який був одним з головних провокаторів Майдану. Зокрема, за його сигналом в соцмережах в кінці листопада 2013 року на площу вийшло кілька сотень студентів. Розгін цієї демонстрації (який, як потім з’ясувалося, теж був частиною провокації) став приводом для масових протестів і заворушень, які створили умови для збройного перевороту.

Так от, в даному випадку нас цікавить лише одне питання: а ті студентики, «оніжедєті» вже не влаштовують Найєма і його американських годувальників? Їм потрібні «якісно інші»? Або просто ті вже скінчилися? Вірно, швидше за все, і те, і інше.

За чверть століття державної незалежності Україна, на жаль, не зробила нічого путнього. Вона займає тверде останнє місце в світі за зростанням ВВП. Тобто, зростання негативне: у порівнянні з 1990-м роком економіка впала більше ніж на третину. Це треба було дуже постаратися. Тільки проїдали та проклинали радянський спадок. І лише одна, одна-єдина реформаторська ініціатива увінчалася успіхом. Їм вдалося впровадити в шкільні і вузівські програми уявлення про те, що у всіх бідах України (при тому, що історія України з одних бід і складається), винна Росія, що ми не брати, а закляті вороги.

Таким чином вже пара поколінь українців зросла в невігластві і ненависті. Саме ці внутрішні, так сказати, яничари утворили собою людський матеріал майдану, погромів і війни. Так-так: не такий страшний чорт, як його малятка. Але це – ще й витратний матеріал. Вони гинуть, спиваються, старіють, розчаровуються.

Українському джихаду потрібні нові мільйони бійців. І машина з їх підготовки набирає обертів, благо Вашингтон не шкодує палива. Шкільних програм вже мало, потрібні пришкільні та позашкільні, притому «наймасштабніші». Потрібно поєднати традиційну холопську русофобію, яку викладають на уроці, з просунутою західної русофобією від добре оплачуваних американським посольством волонтерів в літньому таборі. І тоді з планами по військовій мобілізації на найближчі десятиліття все буде відмінно.

А якщо з війною не вийде, теж не біда. Тенденції в українській економіці такі, що нові покоління їй просто не знадобляться. А ось самим цим поколінням дуже знадобляться отримані сьогодні навички «інтеграції з цивілізованим світом». В якості батраків, прислуги і за викликом.

Іскандер Хісамов,
Головний редактор Ukraina.ru



З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 09.03.2018 at 07:27
    Посилання

    Ще одна стаття ніби-то про Україну, насправді про РФ, де сюжети про воєнізовані дитячі тбори не соромляться показувати по центральному ТБ. РФ все більше і більше нагадує одну європейську країну зразка другої половини 1930-х років…

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям