Актуальний вірш дисидента. Василь Симоненко: «Нi, не вмерла Україна!»

Василь Симоненко

Василь Андрійович Симоненко (1935-1963) — український поет і журналіст, учасник дисиденського руху шістдесятників. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету (1957), працював в редакціях газет «Черкаська Правда», «Молодь Черкащини», пізніше — кореспондентом «Робітничої Газети». Твори поета були популярні у тогочасному самвидаві. Офіційно в УРСР було видано казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірки «Земне тяжіння» (1964), «Поезії» (1966) та «Вино з троянд» (1965).

Одним з самих відомих творів Василя Симоненка є вірш «Нi, не вмерла Україна!», який сьгодні за своєю актуальністю, мабуть, просто не має рівних. Минуло вже стільки років, а таке враження, ніби поет звертається до наших сучасників…

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!

—————–

Є також вдалий варіант цього вірша у російському перекладі.

Нет, не погибла Украина!

Я вас встречал в те горестные годы,
Когда огонь до неба доставал,
И почерневший купол небосвода
Рёв самолётов вражьих раздирал.

Тогда вас люди называли псами, —
Ведь вы лизали немцам башмаки,
Орали «Хайль» осипшими басами,
Ревели «Ще не вмерла» от тоски.

Где вы прошли — пустыни и руины,
Для трупов не хватало больше ям.
Плевала кровью «нэнька Украина»
В хозяев ваших, прямо в хари — вам.

Вы б пропили ее, забыв о Боге,
Вы б выжили и нас с своей земли,
Когда бы Украине на подмогу
С востока не вернулись «москали».

Теперь вы снова, подвязавши кости,
Торгуясь, как потасканная бл..дь,
Нацистов новых кликаете в гости —
Украинские хлеб и сало жрать

Вы будете слоняться по чужбинам,
Пока вас чёрт совсем не заберёт.
Но знайте — не погибла Украина
И не умрёт!

Степан Комірник



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...