15 грудня – день пам’яті преподобного Афанасія, затворника Печерського

15 грудня – день пам'яті преподобного Афанасія, затворника Печерського

Преподобний Афанасій, затворник Печерський, був сучасником архімандрита Києво-Печерського монастиря преподобного Полікарпа. Преподобний Афанасій довго і тяжко хворів. Коли він помер, браття приготувала його до поховання. На третій день ігумен з братією прийшли ховати його, але вони побачили, що померлий ожив, сидить і плаче. На всі питання він відповідав тільки так: «Рятуйтеся, майте у всьому послух до ігумена, кайтеся щогодини, моліться Господу нашому Ісусу Христу, Пречистій Його Матері і преподобним Антонію і Феодосію, щоб добре закінчити життя своє тут. Більше не питайте». Після цього він дванадцять років жив у затворі в печері і увесь цей час не сказав нікому ні одного слова, плакав день і ніч, тільки через день приймав трохи хліба і води. І тільки перед смертю він зібрав братію повторив раніше сказані ним слова, а потім мирно відійшов до Господа. Преподобний Афанасій був покладений в Антонієвій печері.

Інок Вавила, який багато років страждав болями і слабкістю в ногах, зцілився при його мощах. «Одного разу я лежав, – розповів він братії, – і кричав від сильної болі. Раптово увійшов до мене блаженний Афанасій і сказав: «прийди до мене, і я зцілю тебе. Я хотів запитати його, як і коли прийшов він. Але він став невидимий. Однак я повірив який явився і попросив, щоб принесли мене до його мощам. І ось я зцілився».

У «Сказанні про житіях святих, у печері преподобного Феодосія спочивають» говориться, що преподобному Афанасію не потрібна була свічка в печері: йому світила Небесна світлість. Всім, хто приходить до нього з вірою, він подає зцілення.

Преподобний Афанасій був похований в Антонієвій печері. Пам’ять преподобного вшановується 15 грудня, а також 28 серпня та 2-й Тиждень Великого посту.

Тропар

Блаженство плачущих получити желая, день и нощь непрестанно плакал еси, имея во уме час Судный, тем по кончине твоей обрел еси утешение на Небеси, преподобне Афанасие. Подаждь и нам плакатися зде грехов наших выну, яко да плача безконечнаго избывше, тамо приимем вечное утешение.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям