2 грудня – пам’ять преподобного Варлаама, ігумена Печерського

Преподобний Варлаам, ігумен Печерський

Преподобний Варлаам, ігумен Печерський, жив в одинадцятому столітті в Києві і був сином знатного боярина. З молодих років він прагнув до чернечого життя і пішов до преподобного Антонія Печерського, який прийняв благочестивого юнака, що твердо вирішив стати ченцем. Святий Антоній повелів преподобному Никону вчинити над ним чернечий постриг.

Батько Варлаама, воєвода Іван, дізнавшись про постриг в ченці свого улюбленого сина, украй розгнівався на преподобних Печерських іноків. Він прийшов з військом до печер, розігнав ченців, взяв сина свого, знявши з нього чернечі одежі й одягнули в пишні боярські, силоміць повів його додому. По дорозі Варлаам кілька разів скидал з себе пишні шати і топтав їх у бруд. Вдома Варлаам не захотів навіть сісти за стіл для куштування їжі разом з рідними і, незважаючи на примусу батька, не хотів навіть торкатися до їжі, а сидів мовчки, з понурими долу очима. Воєвода наказав прислузі відвести свого сина в призначені йтому покої і пильно слідкувати, щоб він не пішов з дому, а наречену його навчив, щоб вона, намагалася спокусити парубка і відвернути його від наміру вступити в монастир. Але Варлаам не звертав уваги ні на ласки нареченої, ні на сльози матері і погрози батька, сидів у кутку кімнати своєї мовчки і три дні не вживав їжі. Одночасно з цим преподобний Антоній з ченцями, уболіваючи про долю Варлаама, щиро молилися за нього Господу Богу. Милостивий Господь почув молитви і послав Свою милість Варлааму, змінивши серцеву жорстокість батька на милість і співчуття до сина. Дізнавшись, що син його три дні вже не торкається до їжі і, побоюючись, щоб він не помер від голоду і добровільних злиднів, батько, попрощавшись, з любов’ю і лагідно відпустив його в печеру.

Коли кількість ченців у печерах стала рости, преподобний Антоній поставив ігуменом преподобного Варлаама, а сам переселився в іншу печеру і знову став жити в самоті. Так преподобний Варлаам став першим ігуменом Київського монастиря.

В 1058 році, отримавши благословіння преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев’янну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом преподобний Варлаам став ігуменом новоствореного монастиря на честь великомученика Димитрія.

Двічі преподобний Варлаам здійснював паломництво до святих місць Єрусалима та Константинополя. Повертаючись з другої подорожі, він помер у Володимирському Святогірському монастирі на Волині в 1065 році і був похований, згідно із заповітом, у Печерській обителі, у Ближніх печерах.

Тропар

Мира красная и славу его оставль, притекл еси в пещеру, идеже от силы преуспевая в силу, был еси вождь Христова стада, всеславне Варлааме, еже яко упас добре, упаси и нас, молим тя, сохраняя от всех зол, да тя ублажаем.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!