6 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святого благовірного князя Олександра Невського

6 грудня Православна Церква молитовно святкує пам'ять святого благовірного князя Олександра Невського

Олександр Ярославич Невський був сином князя Ярослава Всеволодича та княгині Феодосії. Він народився 13 травня 1221 року. З 1236 року почався період тривалого князювання Олександра в Новгороді. Перші роки правління були присвячені зміцненню міста. У 1239 році він одружився на Олександрі Брячиславні, полоцькій княжні. Цей союз приніс Олександру трьох синів. Данило, став московським князем, а Андрій і Димитрій княжили у Володимирі.

Князь Олександр отримав своє прізвище Невський, після перемоги над шведами в битві, яка відбулася на березі річки Неви. Історики вважають, що Невська битва, яка відбулася в 1240 році, дала можливість Русі зберегти землі на берегах Фінської затоки. Шведами в тій битві командував Біргер, майбутній правитель Швеції.

Незабаром, через конфлікт із боярами, Олександр залишає Новгород і їде в Переяславль-Залеський. Утім, норовливі новгородці змушені були знову покликати до себе князя Олександра через серйозну загрозу новгородським землям з боку католицького Лівонського ордена. Вирішальна битва між руськими та ливонцями відбулася на льоду Чудського озера 5 квітня 1242 року. Олександр розгромив лівонських лицарів, і тим довелося укласти перемир’я, за умовами якого католики відмовлялися від зазіхань на руські землі.

На сході країни ситуація була зовсім іншою. Руські князі були скорені більш сильним ворогом – монголо-татарами. Великому київському князю, доводилося їздити на уклін до столиці Орди – Каракорум, для одержання ярлика на князювання. В 1243 році хан Батий видав такий ярлик батькові Олександра Ярославу Всеволодовичу. Князь Ярослав Всеволодович несподівано помер, 30 вересня 1246 року. В управління Олександру дісталися землі південної Русі, включаючи і сам Київ.

Папа Римський Інокентій Четвертий пропонував Олександру Невському допомогу в боротьбі із Ордою в обмін на прийняття католицтва. Але пропозиція ця була в досить категоричній формі відкинута князем.

Ярлик на велике князювання Олександр отримав в 1252 році, після того, як Огул Гамиш скинув хана Мунке. Хан викликав Олександра в Сарай – столицю Золотої Орди, де йому була видана грамота на князювання. Під час поїздки в Орду в 1262 році яскраво проявилися такі якості Олександра Невського, як дипломатичність і вміння вести переговори.

Повертаючись додому, князь захворів і помер у стоячому Городці на Волзі. Це сталося 14 листопада 1263 року.

Тропар

Яко благочестиваго корене пречестная отрасль был еси, блаженне Александре, яви бо тя Христос, яко некое Божественное сокровище Российской земли, новаго чудотворца, преславна и богоприятна. И днесь сошедшеся в память твою верою и любовию, во псалмех и пениих радующеся славим Господа, давшаго тебе благодать исцелений, Егоже моли спасти град сей, и державе Российской богоугодней быти, и сыновом Российским спастися.



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...