Денацифікація України і відновлення Конституції через націоналізацію ЗМІ

Денацифікація України і відновлення Конституції через націоналізацію ЗМІ

Діагноз Україні, який сьогодні, через три роки після держперевороту та розквіту бандерівського нацизму, можна поставити, лише один – самознищення держави через розгул бандитизму під маскою патріотизму.

Від’їдьте на півсотні кілометрів від Києва і ви зможете зануритися по саме “не хочу” в найяскравіші враження з конгломерату лихих 90-х і петлюрівщини з елементами бандерівщини. Повний букет. Там дитину 6-ти річного підстрелили, там 8-ми річного хлопчика зґвалтували, там тривають бурштинові війни, там поліція “бомбить” будинки навіть прокурорів. Загалом, відбувається саме так, як і мало відбуватися, про що я весь цей час казав моїм упоротим візаві, але тільки ще гірше. І буде ще гірше в недалекому майбутньому.

Ті, хто називають себе владою, не здатні керувати державою через саму свою сутність. Вони – бандити. Бандити, які захопили владу шляхом збройного державного перевороту при повній підтримці американських і західних подільників, які зараз разом із ними грабують український народ. Адже не випадково син Байдена сидить на газовому бізнесі, а карпатські ліси, полтавські та херсонські чорноземи, органи українців, врешті-решт, ешелонами-фурами-баржами залишають країну та стають дзвінкою монетою на зарубіжних рахунках цих злочинців міжнародного масштабу.

Для людини мислячої дивно, що при всьому цьому очевидному, самі ті, кого грабують, продовжують весело стрибати і плескати в долоні. Чому?

Перш, ніж відповісти на це питання, дозволю собі два твердження: 1. Так буде не завжди; 2. Нас, українців, перетворили на стадо баранів-свиней-биків.

Не знаю, які асоціації у вас викликають ці три види тварин, але у кожного з них є своя функція в нинішньому українському суспільстві, яке нам показують з українських телеекранів. Барани бекають і йдуть на забій. Свиней відгодовують і ріжуть. А бики… Вони і в 90-ті бики. Хоч і здорові, і прудкі, але в результаті теж на м’ясо підуть.

Повернуся до свого твердження про те, що так буде не завжди, хай вибачить мене Соломон за таку фамільярність. Сьогодні вже очевидно, що проект «Антиросія» в Україні накрився мідною “каструлею”. Але ще не всі зрозуміли, що разом із цим проектом навернувся головний двигун обдурення народу як класу–олігархат і ті, хто ними насправді ляльководив. І це є не тільки наріжним, а й основним результатом всіх цих нелюдських подій в Україні за останні 3 роки, а якщо чесно, всі 25 років. Олігархат, який видає себе за еліту, в Україні приречений на зникнення. Не впорався, так би мовити.

Звичайно, можна посміхатися над моїм твердженням… Але, як то кажуть, посміхнемося останніми. Коли півтора роки тому я казав, що американці підуть з України, ви теж посміхалися. Ну-ну. Сьогодні я стверджую, що Україна буде без олігархату. Великий бізнес – так. Але олігархів як класу не буде. Це зумовлено й очевидно, як Божий день.

Також у межах свого твердження бачу, що нашій країні треба буде пройти горнило перезавантаження з неймовірними втратами заради неймовірних надбань. Перш за все, українці повинні не тільки дізнатися правду, а й усвідомити її, свою причетність до подій, усвідомити пряму причетність насамперед тим, хто намагався не боротися зі злочинцями і нацистами, хто сподівався, що все обійдеться. І поки ці байдужі без емоцій спостерігали, відбувалися та тривають криваві жнива нацизму як форми бандитизму прикритої патріотизмом. Тільки через усвідомлення і каяття, внутрішнє каяття всіх і кожного в Україні можливий мир і розквіт держави.

Все це не придумано мною, а взято з досвіду Карла Юнга при денацифікації нацистської Німеччини після травня 45 року. І тут ключовим, найголовнішим, архіважливим елементом з денацифікації буде абсолютний контроль державою ЗМІ.

Психологія – дуже тонка річ. Моя країна хвора на важку форму суспільної шизофренії. Переконаний, що з часом у психіатрії з’являться нові професори й академіки, які захистили свої роботи саме на цій темі. Адже на стадо баранів-свиней-биків нас, українців, перетворили, перш за все, ЗМІ за старими гебельсівськими лекалами – чим жахливіша брехня, тим легше в неї вірять. І до цього причетні всі без винятку ЗМІ України, включно з носіями зовнішньої реклами: сітілайти, білборди, листівки. Усе.

Припускати чи сподіватися, що вчорашні співучасники злочину з обдурення українського народу раптом стануть служити державі, а не злочинцям, які захопили владу в державі, і олігархам – наївно і більше не смішно. Тільки повне закриття всіх недержавних ЗМІ та зовнішніх носіїв інформації на час державного процесу про причетність структур, особистостей і утворень до державного перевороту дозволить у найкоротші терміни отямитися більшій частині українського суспільства, і повільно вивести його не тільки зі стану маніакальної шизофренії “навколо вороги”, а й позбавити від суїцидальних нахилів від усвідомлення причетності до того, що накоїли. Досвід Німеччини тут стане в нагоді, дуже до речі.

Між іншим, сьогодні Німеччина – один з лідерів світу, де громадяни процвітають. Адже ще якихось 70 років тому це була заслужено зруйнована країна. Отже, українці, робіть висновки. Якщо усвідомити і реально покаятися, Бог дасть сил на те, щоб знову процвітати.

І ще пару слів про ту ідеологію, яка здатна протистояти бандерівщині та замінити її заради творення, а не руйнування України. Зараз ризикну нарватися на слину-бризки-отруту.

Та ризикну все ж. Українці – це теж росіяни. І навіть ті, хто називає себе українцями, насправді не знали або забули, що вони росіяни, їх предки пару сотень років тому називали себе виключно руськими.

Просто, недарма працювала машина всі 25 років, вбиваючи в голови нам брехню про наше минуле і вигадуючи найрізноманітніші форми брехні, аби ми не знали або не пам’ятали, що ми теж росіяни. А ми, і руські українці, і українські українці – росіяни. Це не означає, що нам терміново треба бігти від одного пана до іншого. Це лише означає, що з руськими – росіянами, білорусами, вірменами, сербами, болгарами, грузинами, казахами й іншими – нам треба в мирі жити, дружити, працювати, будувати і процвітати.

Ви тільки задумайтеся, ми – частина величезної цивілізації, яка не просто має славну історію з надзвичайними надбаннями – від територій до інтернаціональних ідей, але й сьогодні здатна об’єднатися заради процвітання на духовному, геополітичному, матеріальному підґрунті. Та коли ми, руські всіх російських країн, об’єднаємося, на Землі з’явиться найпотужніший конгломерат півсотні держав, де кожен буде замість воювати один з одним, доповнювати та підсилювати один одного. Разом ми – найпотужніша сила заради миру, а не війни. Адже, по суті, ми, росіяни, воювати не хочемо. Це наші вікові вороги всіма силами лізуть на нас і зіштовхують нас лобами. Гляньте на історію. Князь Володимир землі об’єднав і похрестив. І розквітала Київська Русь, поки онуки не стали гризтися між собою та вбивати один одного.

Браття! Якби ви знали, яка доля нам уготована, коли об’єднаємося. Я як подумаю про це, аж дух перехоплює. І в цьому об’єднанні моя улюблена Україна сяє як діамант…

Але все це буде потім. А поки. Поки нам треба перемогти нацизм і навести порядок: вилучити зброю, покарати злочинців, посадити за ґрати бандитів, націоналізувати всі ЗМІ, відновити всі можливі економічні зв’язки з Росією і країнами СНД, повернути собі втрачені ринки, знищити олігархат як клас і дати максимальну підтримку малому і середньому бізнесу… Там, звичайно, ще багато пунктів треба виконати, але головне – перемогти. Перемогти в собі свій страх, ницість, дурість і лизоблюдство, схоже на рабство.

Нам треба усвідомити себе господарями своєї землі. Господарями, а не холуями різних заокеанських і західних грабіжників. Це наша Батьківщина. Це моя Україна. Мир! Порядок! Справедливість!

Бути добру.

Юрій Кот


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям