Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

Різдвяне послання Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Боголюбиві Архіпастирі й пастирі, всечесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри — вірні чада нашої Святої Української Православної Церкви, сердечно поздоровляю усіх Вас з великим, мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

У ці святі дні наші душі і серця наповнюються благочестивими спогадами про велику Тайну народження у світ Сина Божого.

В той час, коли народився Владика Христос, самою великою і могутньою державою на землі була Римська імперія. Вона охоплювала собою майже все цивілізоване людство, і люди, які не знали Істинного Бога, пишалися тим, що вони живуть у такій державі.

Коли сповнилися часи пришестя у світ Месії, Сина Божого, люди, навіть язичники, в сокровенних тайниках своїх душ відчували, що у світі має статися щось надзвичайне і велике, щось таке, що змінить на краще увесь світ.

Деякі із «сильных мира сего» рахували, що це велике і дивне мають зробити саме вони. Так, цезар Август, правитель Римської імперії, вирішив провести перепис населення, щоби прославити себе і здивувати світ великим числом своїх підданих та неосяжними просторами свого царства. Він навіть не підозрював, що його велика ідея є лише маленькою крапелькою в океані мудрості Божественного Промислу про спасіння падшої людини. Толковники Священних Писаній говорять, що Божим Промислом перепис був влаштований для того, щоб Матір Божу привести з Назарета у Вефлеєм, щоби Вона саме тут народила у світ Сина Божого, як про це було сповіщено Духом Святим через уста древніх Пророків (Мих. 5, 2).

І Матір Божа, Преблагословенна Діва Марія, у Вефлеємі, в бідній печері, народила Месію-Христа, Спасителя світу. Вефлеємська печера, в яку в негоду заганяли безсловесних тварин, стала Палатою, в яку увійшов Творець видимого і невидимого світу. Вефлеємська печера стала Небом. «Поки в печері не було Владики Христа, — говорить святитель Димитрій Ростовський, — печера була печерою, але коли в печері народився Владика Христос, печера вже стала не печерою. Вона стала Небом… тому що де Бог, там і Небо». Святитель Григорій Неокесарійський говорить нам про те, що в печері Богомладенця Христа оточували святі Ангели.

Священний трепет охопив серця Вефлеємських пастушків, коли вони, отримавши звістку від Ангела, прийшли в печеру і побачили Богомладенця Христа в пеленах і лежачого в яслах (Лк. 2, 12, 16).

Для поклоніння Божественному Младенцю прийшли Мудреці зі Сходу. Натхненні внутрішнім відчуттям того, що у світі має статися щось велике, вони уважно слідкували за поведінкою небесних світил, надіючись через них знайти це чудо. І Господь відкрив їм його появою чудесної зірки.

Ця зірка привела Мудреців до Богомладенця Христа, Якому вони принесли дари: золото, ладан і смирну, і Якому вони з великим трепетом і благоговінням віддали Божественну честь і поклоніння.

І ми, дорогі брати і сестри, у ці святкові дні з особливим трепетом і благоговінням вклоняємось та молитовно прославляємо народженого у світ нашого Спасителя і Господа Іісуса Христа. Ми смиренно дякуємо нашому Спасителеві за те, що Він, будучи Сином Божим, по Своїй любові до нас, грішних, став Сином Людським; за те, що Він, як говорить святий Кирил Ієрусалимський, прийняв на Себе гірше, щоби подарувати нам краще. Син Божий прийняв на Себе людську природу і став тим, чим Він не був, щоби нас зробити тими, чим ми повинні бути.

«Приєднаймо себе, — закликає нас свт. Василій Великий, — до тих, хто з радістю прийняв Господа з Небес». Підкорімося Йому, бо Він наш Создатель і Господь, і Він бажає і творить нам тільки благо і добро.

Та людина, яка підкоряє себе Богові, яка заставляє свою гріхолюбиву природу робити те, що Бог заповідує робити, і відвертається від того, від чого Бог заповідує відвертатися, та людина, як колись Вефлеємська печера, стає вмістилищем Божого миру і радості.

Сьогодні багато говорять про свободу людської особи. Так, людина має свободу робити все: і добре, і зле. Христос Спаситель прийшов у світ, щоб навчити нас розумно користуватися своєю свободою. Син Божий навчає нас тому, що є добро і що є зло; що ми повинні робити, а від чого ми повинні відвертатися; що веде нас до життя, а що — до смерті.

Людино, якщо ти хочеш знати закони, які ведуть тебе до життя, — відкрий Святе Євангеліє, вони там усі написані. Читай їх і намагайся на них будувати своє життя, і будеш ти носієм справжнього щастя. А якщо за твоє благочестиве життя, за твою вірність Святому Євангелію хтось тебе зненавидить і буде над тобою знущатися, буде тебе ображати і переслідувати, не озлобляйся на нього, а терпи і люби всіх.

Пам’ятай, що дорога життя устеляється терпінням і любов’ю, і той, хто так робить, той на землі живе життям Небесним.

Ще раз поздоровляю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з великим празником Різдва Христового. Бажаю всім здоров’я і Божого благовоління. Нехай мир Божий, оспіваний в різдвяну ніч святими Ангелами, буде в наших серцях, в наших домівках, в нашій Українській державі і в усьому світі.

Нехай Господь благословить усіх нас! Амінь.

Смиренний
+Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове,
2016/2017
м. Київ


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Зупиніть громадянську війну в Україні!