Чому в Європі і США перемогу над німецьким нацизмом відзначають 8 травня, а в нас 9 травня?

Чому в Європі і США перемогу над німецьким нацизмом відзначають 8 травня, а в нас 9 травня?

День Перемоги – одне з найбільш шанованих в нашій країні свят. Ми завжди відзначаємо це свято 9 травня. А у Європі, США і багатьох інших країнах, що брали участь у Другій світовій війні, свято перемоги над фашизмом відзначається іншого дня – 8 травня. Чому?

Цьому є історичне обгрунтування. 7 травня 1945 року у Франції в місті Реймсі радянський генерал Іван Суслопаров, генерал американської армії Волтер Беделл Сміт і головнокомандувач військами Західного фронту в Європі Дуайт Ейзенхауер підписали з німецьким командуванням «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини», який повинен мав вступити в дію 8 травня о 23.01. В цей час на Сході ще йшли кровопролитні бої, а до звільнення Чехії залишалася майже тиждень.

Представникові радянської військової місії генералу Суслопарову запропонували ознайомитися з текстом капітуляції і підписати її від імені радянського уряду. Підписання призначили на 2 години 30 хвилин 7 травня. Іван Суслопаров відправив з депешею в Москву текст Акта. Однак до призначеного часу відповідь не надійшла. Тому йому довелося взяти відповідальність на себе і підписати «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини». Але радянський генерал додав до узгодженого тексту примітку, згідно з якою згодом міг бути підписаний інший, більш досконалий, документ про капітуляцію, якщо про це заявить Радянський Союз, або будь-яка з інших союзних держав.

Так і вийшло. Керівник СРСР, верховний головнокомандувач Йосип Сталін схотів, щоб Акт капітуляції було підписано саме у столиці Німеччини – Берліні. Відмовити Сталіну не було ніякої можливості, тому ратифікацію Акту було перенесено. Документ підписали наступного дня – 8 травня, у Берліні.

У той час, коли маршал Георгій Жуков і союзники закінчили оформлення документів, за московським часом вже настав наступний день – 9 травня (0 годин 43 хвилини). Тому  в СРСР День Перемоги закріпили за 9 травня – формальною датою офіційного підписання Акта.

Так і вийшло, що європейці і американці почали відзначили День перемоги над нацизмом вже наступного дня після підписання попереднього Акта в Реймсі, тобто 8 травня 1945 року. Наймасштабніше свято відбулося в Лондоні, де мільйони англійців зібралися біля Букінгемського палацу. З балкона їх вітали король Георг VI, королева Єлизавета II і прем’єр-міністр Уінстон Черчілль.

А в Радянському Союзі свято почали відзначати календарним днем пізніше – 9 травня 1945 року. Цією датою також був оприлюднений наказ верховного головнокомандувача про кінець війни з гітлерівською Німеччиною та її європейськими союзниками.


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Коментарі:
  • 13.05.2017 at 14:08
    Посилання

    «Дєнь побєди» дістався Українській державі у спадок від комуністичного СРСР. Наші можновладці, за великим рахунком, не знають, що робити з 9 травня. Вони по старинці продовжують відзначати цей день, підживлюючи радянські ідеологеми «Великої Вітчизняної».

    У Росії за останні роки «дєнь побєди» трансформували в російсько-імперському дусі. З’явилося чимало публікацій про цю війну, знята низка нових кінофільмів. Проросійські ідеологеми «Великої Вітчизняної» відіграли і продовжують відігравати не останню роль у війні на Донбасі. Використовуючи їх, російська пропаганда зуміла представити жителям Криму, Донбасу, частково Сходу й Півдня України київську постмайданну владу як «фашистську».

    Україна за часів незалежності так і не представила своє бачення подій Другої світової війни. Хоча їй тут є що сказати. Адже українські землі чи не найбільше постраждали під час Другої світової. Для українців ця війна почалася не у вересні, а в березні 1939 року, коли хортистська Угорщина окупувала Карпатську Україну. А для Західної України вона тривала до початку 50-х років.

    В ідеалі варто було б перенести вихідний та офіційне відзначення завершення Другої світової з 9 на 8 травня. Це свідчило б і про нашу відмову від комуністичного минулого, і про європейську орієнтованість. Однак українське суспільство, зомбоване радянськими й проросійськими ідеологемами «Великої Вітчизняної», не готове до такого. Відповідно, не ризикнуть це зробити й політики.

    Але можна було б хоча відмовитися від культивування на офіційному рівні комуністичного «дня побєди», не влаштовувати на 9 травня в містах і містечках «ходіння до меморіалів» та інші подібні акції. Невже це так складно?

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям