Що таке безвізовий режим між Україною та ЄС і як цим режимом правильно користуватись

Що таке безвізовий режим між Україною та ЄС і як цим режимом правильно користуватись

Безвізовий режим між Україною та країнами Європейського Союзу означає, що громадяни України можуть перетинати кордон з країнами ЄС без звичного оформлення візи (тобто окремого персоніфікованого дозволу на в’їзд).

Аби їздити до Європи без візи, потрібен біометричний закордонний паспорт громадянина України. Усі без винятку документи для поїздок за кордон, які оформляються з кінця 2016 року – біометричні (у 2015–2016 роках видавали як біометрику, так і звичайні паспорти).

Українцям зі звичайними (не біометричними закордонними паспортами) потрібно, як і раніше, оформлювати візу.

Навіщо потрібен безвізовий режим?

Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Безвізовий режим дає право на відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські подорожі, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування й так далі.

Увага! Безвізовий режим не дає права на роботу в країнах ЄС, у тому числі, короткострокову. Безвізовий режим також не дає права на постійне проживання в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, потрібно оформити спеціальну національну візу або дозвіл на проживання.

Як підготуватися до поїздки до ЄС?

Біометричний паспорт для виїзду за кордон – головна умова безвізового перетину кордону з країнами Європи. Біометричний закордонний паспорт дійсний протягом 10 років – як і паспорт старого зразка.

Основна відмінність біометричного паспорта від документа старого зразка – наявність електронного чіпа, де записані оцифрована фотографія, відбитки пальців та підпис власника паспорта в електронній формі. У низці випадків паспорти оформлюють без «пальчиків» і без підпису (зокрема, для дітей, для тих, хто фізіологічно не може здати відбитки, або коли апарат у відділенні ДМС чомусь «не читав» пальці – таке теж трапляється). Паспорт при цьому не втрачає статусу біометричного і так само дає право користування безвізом. Більше того, фахівці ДМС кажуть, що європейський прикордонник навіть не знатиме, що ваша біометрика «неповна» – доступ до зони паспортного чипа з відбитками мають лише українські держоргани.

Важливо! Біометричний закордонний паспорт, з яким мандрівник в’їжджає до ЄС, повинен бути дійсний не менше 3 місяців після запланованого повернення додому.

Міняти старий паспорт на біометричний чи ні – кожен вирішує сам. Обов’язкової вимоги замінити звичайний закордонний паспорт на біометричний не існує. Ті, у кого є закордонний паспорт старого зразка, можуть продовжувати їздити до ЄС за чинною візою до закінчення терміну її дії, а потім знову звертатися до консульств по нові візи. Ви також можете оформити новий закордонний паспорт, залишивши у себе старий.

Отримати біометричний закордонний паспорт можна в будь-якому з підрозділів Державної міграційної служби України, в Центрах обслуговування громадян «Паспортний сервіс», у деяких Центрах надання адміністративних послуг як в Києві, так і в регіонах.

Детальну інформацію про правила оформлення біометричних закордонних паспортів та інформацію, яку вони містять, можна отримати на офіційному сайті Державної міграційної служби України. На ньому ж можна знайти список необхідних документів і вартість оформлення паспорта.

Що важливо знати про правила перебування в ЄС?

З 18 жовтня 2013 року для громадян третіх країн, які приїжджають до країн Шенгенської зони для короткострокового перебування, діє правило 90/180, тобто у мандрівника є можливість перебувати у Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Датою в’їзду вважається перший день перебування на території ЄС, а датою виїзду – останній день перебування. Навіть якщо ви в’їхали о 23:55, цей день у вас «використаний».

Поняття «будь-який» означає рухомий 180-денний базисний період. Тобто при аналізі останніх 180 днів на момент перевірки (при в’їзді, виїзді або раптовій перевірці на території Шенгенської зони) мандрівник не повинен перебувати у Шенгенській зоні більше 90 днів протягом цього періоду.

Якщо мандрівник протягом 90 днів безперервно перебував за межами країн ЄС, він може знову приїхати до Шенгенської зони на термін до 90 днів.

Незважаючи на те, що безвізовий режим почне працювати також для в’їзду у 4 країни ЄС, що входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах – Болгарію, Кіпр, Румунію та Хорватію – при підрахунку періоду в 90 днів мають значення лише «шенгенські» поїздки, а для названої четвірки правило 90/180 працює для кожної країни окремо. Тобто, ви можете пробути 90 днів у Болгарії, потім – 90 днів у Румунії, звідти поїхати на 90 днів до Шенгенської зони, і це не буде порушенням.

Водночас, чотири країни, які не є членами ЄС, – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія – відносяться до Шенгенської зони і беруться до уваги при розрахунку днів перебування.

Якщо перед поїздкою «по безвізу» ви жили в ЄС з посвідкою на проживання або з національною візою (наприклад, працювали або вчилися в ЄС), то період перебування «в Шенгені» за національною візою не береться до уваги при підрахунку тривалості перебування на території Шенгенської зони. Інакше кажучи, після року навчання в ЄС ви можете повернутися до України і вже наступного дня знову в’їжджати до Європи в якості туриста.

За термінологією ЄС йдеться про «скасування візових вимог для короткострокових поїздок». Отже, скасовуються візи для тих, хто планує відвідати Євросоюз, але не залишатися там надовго. У тому числі – не працювати. Саме тому на в’їзді вас можуть попросити показати зворотний квиток чи інші документи, які підтвердять, що ви справді плануєте повернутися до України.

Залишаються чинними всі правила перебування в ЄС, які діяли і раніше, за наявності візи. Головний принцип доволі простий: в ЄС раді вітати законослухняних мандрівників з України. А тим, хто порушує закон, в жодному разі не варто розраховувати на те, що статус іноземця хоч якось пом’якшить їхню відповідальність.

Порушення законодавства – це не лише тяжкі кримінальні злочини. Це – і правило 90/180, і правила дорожнього руху, й інші правила. Приміром, у деяких країнах заборонено пити пиво на вулиці: вас можуть оштрафувати, а якщо грошей немає – навіть забрати у відділок поліції. Інший приклад – проїзд у громадському транспорті. Сівши у трамвай без квитка «лише на одну зупинку», можна отримати штраф у сотню євро, з перспективою опинитися у поліції, якщо грошей із собою немає. Або ж поліція випише вам штраф «на паспорт» із зобов’язанням заплатити згодом.

Не забуваймо, що наша поведінка у країнах Європи формує ставлення європейців до України.

За яких причин може бути відмовлено у в’їзді до ЄС?

Мандрівнику, який перетинає кордон з ЄС, можуть відмовити у в’їзді при порушенні будь-якої з п’яти вимог Шенгенського прикордонного кодексу . Можливі причини відмови: відсутність діючого закордонного паспорта, чинної візи або посвідки на проживання; мандрівник не може обґрунтувати мету і умови свого перебування в ЄС; відсутність підтвердження достатніх фінансових коштів для перебування в ЄС, а також для повернення у країну постійного проживання або транзиту до третьої країни; наявність «червоних прапорців» у Шенгенській інформаційній системі щодо особи мандрівника (якщо він визнаний винним у скоєнні злочину на території ЄС; якщо є підстави припускати, що він вчинив тяжкий кримінальний злочин або має намір скоїти такий злочин на території будь-якої держави-члена ЄС; якщо раніше він був депортований з ЄС і термін заборони на в’їзд ще не скінчився);  мандрівник вважається особою, яка може загрожувати громадському порядку, внутрішній безпеці або міжнародним відносинам будь-якої з держав-членів ЄС.

Дотримуйтеся митних правил!

Митні правила для мандрівників, які прибувають до ЄС, можуть відрізнятися в залежності від країни в’їзду. Причина – у країнах-членах ЄС існує певна самостійність у цьому питанні. Митні правила у межах безвізового режиму повністю ідентичні правилам для подорожуючих з візами.

Перед поїздкою рекомендуємо ознайомитися з митними правилами держави, кордон якої ви плануєте перетинати.

Існують і базові митні вимоги, які однакові практично для всіх країн ЄС. Якщо мандрівник в’їжджає до ЄС з країни, що не входить до загального ринку (у тому числі з України) і не перевозить комерційний вантаж, то він може ввезти без мита, ПДВ та акцизних зборів товари у наступних межах: до 430 євро сумарно на людину, яка подорожує на повітряному або морському транспорті; до 300 євро сумарно на людину, яка подорожує іншими видами транспорту. Деякі держави-члени ЄС зменшують ці суми до 150 євро для мандрівників молодше 15 років.

У ці суми не включається вартість самих предметів багажу – валіз, сумок – і медичних товарів, що ввозяться лише для особистого користування мандрівника.

Окремі особисті речі вартістю понад 175 євро не можна розділити між декількома мандрівниками.

В якості особистих речей розглядаються: нові, що не були у використанні, товари лише для особистого використання мандрівником або його родиною; товари, призначені для подарунка, якщо вид та кількість даних товарів не вказує на ввезення у комерційних цілях. До обмежень з особистого багажу не відноситься одяг, косметика та інші речі мандрівників, що були у використанні, – тобто вартість ваших речей підтверджувати та доводити не потрібно.

Досить жорсткі правила діють для ввезення підакцизних товарів – алкоголю, тютюну і палива. Кожна країна-член ЄС визначає обмежувальний рівень для таких товарів, однак вони не можуть перевищувати максимально прийнятий обсяг: 1 літр алкогольних напоїв (якщо масова частка етилового спирту понад 22%); 2 літри алкогольних напоїв (якщо масова частка етилового спирту менше 22%); 4 літри вина; 16 літрів пива; 40 сигарет або 20 сигарил, або 10 сигар, або 50 грамів тютюну (якщо приїжджаєте автомобілем, потягом або переходите кордон пішки); 200 сигарет або 100 сигарил, або 50 сигар, або 250 грамів тютюну (якщо прибуваєте літаком або кораблем); паливо для транспортного засобу у межах одного повного бака такого транспортного засобу плюс до 10 літрів палива у переносному контейнері.

Для мандрівників до 17 років норми ввезення алкоголю і тютюну не діють, їм заборонено ввезення та використання подібних товарів.

Усі товари, що перевищують описані обмеження, потрібно задекларувати. Вони підлягають сплаті митних зборів, ПДВ і акцизних зборів у залежності від типу товару; будьте готові до того, що ця процедура може виявитися непростою та недешевою.

Також необхідно декларувати суму готівки, що ввозиться, якщо вона перевищує 10 000 євро на людину.

Усе це стосується правил, що діють в ЄС; не забувайте також про українські митні норми. Наприклад, для вивезення готівки на суму понад 10 000 євро на людину потрібно не тільки задекларувати ці кошти, але й узяти банківську довідку про те, що вони нещодавно були зняті з рахунку.

Детальніше про права та обмеження безвізового режиму, а також про відповідальність осіб, що зловживають безвізовим режимом, читайте у пораднику «Європа без бар’єрів».


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...