27 вересня православні відзначають Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

27 вересня Православна Церква відзначає Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

27 вересня Православна Церква відзначає Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У цей день православні християни згадують дві події. У 326 році в Єрусалимі був знайдений хрест, на якому розіп’яли Іісуса Христа. Сталося це близько гори Голгофи, де був розп’ятий Спаситель. І друга подія – повернення Животворящого Хреста з Персії, де він перебував у полоні. У VII столітті повернув його в Єрусалим грецький імператор Іраклій. Обидві події об’єднувало те, що Хрест перед народом воздвигали, тобто піднімали. При цьому направляли його на всі сторони світу по черзі, щоб люди могли вклонитися йому і розділити один з одним радість знайдення святині.

Воздвиження Хреста Господнього – це двунадесяте свято. Православна Церква згадує Воздвиження Хреста Господнього 27 вересня за новим стилем (14 вересня за старим стилем). У цього свята є один день передсвята і сім днів післясвята. Передсвято – один або декілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитвослів’я, присвячені церковній події. Відповідно, післясвято – такі ж дні після свята. Віддання свята – 4 жовтня. Віддання свята – останнього дня деяких важливих православних свят, що відзначається особливим богослужінням, більш торжестввенним, ніж у звичайні дні післясвята.

Опис подій Воздвиження Хреста Господнього, яке відбулося в IV столітті, ми знаходимо у деяких християнських істориків, наприклад, Євсевія і Феодорита.

У 326 році імператор Костянтин Великий вирішив неодмінно знайти втрачену святиню – Хрест Господній. Разом зі своєю матір’ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки було вирішено проводити поруч з Голгофою, так як в іудеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, дійсно, в землі знайшли три хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп’ятого Спасителя. Як говорить Переказ, до одного з хрестів доторкнулася хвора людина і зцілилася. Так імператор Костянтин і цариця Олена дізналися, який з хрестів – той самий. Вони вклонилися святині, а потім патріарх Єрусалимський Макарій став показувати її народу. Для цього він встав на піднесення і піднімав («ставив») Хрест. Люди поклонялися Хресту і молилися: «Господи, помилуй!».

У VII столітті зі спогадом віднайдення Хреста Господнього був поєднаний інший спогад – про повернення Древа Животворящого Хреста Господнього з Перської неволі. У 614 році Перський цар завоював Єрусалим і пограбував його. Серед інших скарбів він забрав у Персію Древо Животворящого Хреста Господнього. Святиня перебувала у іноземців чотирнадцять років. Лише у 628 році імператор Іраклій отримав перемогу над персами, уклав з ними мир і повернув Хрест в Єрусалим.

Як складалася подальша доля святині, історики точно не знають. Хтось каже, що Хрест знаходився в Єрусалимі до 1245 року. Інші, що його розділили на частини і рознесли по всьому світу. Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі.

Як говорить Переказ, Хрест Господній був знайдений перед святом Великодня, Світлого Христового Воскресіння. Тому спочатку Хрестовоздвиження відзначали на другий день Великодня.

У 335 році в Єрусалимі освятили храм Воскресіння Христового. Сталося це 13 вересня. В честь цього свято Воздвиження перенесли на 14 вересня (за старим стилем; за новим стилем – 27 вересня). Єпископи, які приїхали на освячення з усіх кінців Римської імперії, розповіли про нове свято усьому християнському світу.

Найпоширеніший сюжет ікони Воздвиження Хреста Господнього склався в руському іконописі в XV-XVI століттях. Іконописець зображує велике скупчення людей на тлі одноглавого храму. В центрі на амвоні стоїть Патріарх з піднятим над головою Хрестом. Під руки його підтримують диякони. Хрест прикрашений гілочками рослин. На першому плані – святителі і всі, хто прийшов вклонитися святині. Праворуч – фігури царя Костянтина і цариці Єлени.

На Русі свято Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього об’єднувало в собі церковні та народні традиції. В цей день селяни малювали хрести на дверях будинків, клали маленькі дерев’яні хрестики в ясла коровам і коням. Якщо не було хрестика, його заміняли перехрещені гілки горобини.

27 вересня в народі називали також треті Осеніни або Ставров день. Це був заключний день бабиного літа, третя і остання зустріч осені. «На дворі Воздвиження, остання копиця з поля рухається, останній віз на тік поспішає!». «На Воздвиження шуба за каптаном тягнеться!». «На Воздвиження сіряк з шубою зрушиться!». Свято Воздвиження іменували також «капустницями».

Тропар

Спаси, Господи, люди Твоя и благослови достояние Твое, победы православным Христианом на сопротивныя даруя и Твое сохраняя Крестом Твоим жительство.

Кондак

Вознесыйся на Крест волею, тезоименитому Твоему новому жительству, щедроты Твоя даруй, Христе Боже, возвесели силою Твоею верныя люди Твоя, победы дая нам на сопостаты, пособие имущим Твое оружие мира, непобедимую победу

Величання

Величаем Тя, Живодавче Христе, и чтем Крест Твой Святый, имже нас спасл еси от работы вражия.

Молитва перша

Кресте Честный, хранитель души и телу буди ми: образом своим бесы низлагая, враги отгоняя, страсти упражняя и благоговение даруя ми, и жизнь, и силу, содействием Святаго Духа и честными Пречистыя Богородицы мольбами. Аминь.

Молитва друга

О Пречестный и Животворящий Кресте Господень! Древле убо был еси казни позорныя орудие, ныне же знамение спасения нашего присно почитаемое и прославляемое! Како достойне возмогу аз, недостойный, воспети Тя и како дерзну преклонити колена сердца моего пред Искупителем моим, исповедая грехи свои! Но милосердие и неизреченное человеколюбие Распеншегося на тебе смиренное Дерзновение подает ми, да отверзу уста моя воеже славити Тя; сего ради вопию Ти: радуйся, Кресте, Церкве Христовы красота и основание, всея вселенныя – утверждение, христиан всех – упование, царей – держава, верных – прибежище, Ангелов – слава и воспевание, демонов – страх, губительство и отгнание, нечестивых и неверных – посрамление, праведных – услаждение, обремененных – ослаба, обуреваемых – пристанище, заблудших – наставниче, одержимых страстьми – раскаяние, нищих – обогащение, плавающих – кормчий, слабых – сила, во бранех – победа и одоление, сирых – верное покровение, вдов – заступниче, дев – целомудрия охранение, ненадеянных – надежда, недужных – врач и мертвых – воскресение! Ты, прообразованный чудотворящим жезлом Моисея, животворный источник, напаяющий жаждущия духовныя жизни и услаждающий наши скорби; Ты – одр, на немже царственно почил тридневно Воскресший Победитель ада. Сего ради и утро, и в вечер, и полудне прославляю Тя, треблаженное Древо, и молю волею Распеншегося на Тебе, да просветит Он и укрепит Тобою ум мой, да открыет в сердце моем источник любве совершенней и вся деяния моя и путие мои Тобою осенит, да выну величаю Пригвожденнаго на Тебе, грех моих ради, Господа Спасителя моего. Аминь.


Соціальні мережі та сервіси:


З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Допоможемо дітям жити завтра...