Створення помісної Церкви не може бути ініційоване світською владою

Митрополит Волоколамський Іларіон

Створення автокефальної Церкви — це процес, який не може бути ініційований світською владою, тому що, як відомо, Церква в сучасних державах відокремлена від держави, і держава не повинна маніпулювати Церквою, у тому числі в передвиборній боротьбі або в будь-яких інших політичних цілях.

Уся концепція створення єдиної помісної Церкви в Україні, відокремленої від Руської Православної Церкви, базується на тезі про те, що в незалежній державі повинна бути незалежна Церква. Якби ми діяли за цим принципом, тоді б, наприклад, Олександрійську Церкву треба було б поділити на понад п’ятдесят частин, оскільки вона обіймає собою всю Африку, а в Африці більше п’ятдесяти держав, Антіохійську Церкву треба було б поділити на кілька частин, Єрусалимську — теж на кілька, і так далі. Такі плани і такі ідеї вигідні тільки ворогам Церкви.

Розкол на Україні виник з тієї причини, що колишній Київський митрополит Філарет Денисенко вирішив свою власну, особисту проблему вирішити за допомогою церковного розколу. Проблема ця полягала в тому, що він був одним з кандидатів на Московський Патріарший престол, але Помісний Собор Руської Православної Церкви вибрав на цю посаду іншу людину — покійного приснопам’ятного Патріарха Олексія II. Філарет Денисенко затаїв образу: повернувшись на Україну, він став працювати на створення незалежної Церкви. Потім був Архієрейський Собор Руської Православної Церкви, на якому він пообіцяв піти з посади Київського митрополита. Але, повернувшись на Україну, він передумав, оголосив інше рішення, тим самим порушивши дану архієреям Руської Церкви обіцянку, і ініціював створення церковного розколу.

Цей церковний розкол за минулі понад чверть століття набирав обертів завдяки підтримці світської влади, але він, як і раніше, залишається розколом. Легітимізація розколу — таких прецедентів в історії Церкви не було. Були прецеденти повернення з розколу тих чи інших ієрархів, священнослужителів, мирян, груп, об’єднань через покаяння, і тільки такий шлях може запропонувати Православна Церква.

Звичайно, ми чули останнім часом і про переговори Президента України Порошенка з Патріархом Константинопольським Варфоломієм. Ми чули про різного роду ініціативи з боку розкольників, про поїздки на Фанар. Ми чули про багаті дари, які привозилися туди… Усе це нам відомо, так само як і багато чого іншого, що я не хотів би зараз оголошувати. Але ми чули протягом багатьох років дуже тверду позицію Константинопольського Патріарха, який завжди говорив про те, що єдиним главою канонічної Української Православної Церкви він визнає Блаженнішого митрополита Онуфрія. А канонічна Українська Православна Церква не має наміру розривати відносини з Руською Православною Церквою.

Ми є єдиною Церквою, яка народилася в київській, дніпровській хрещальній купелі, і, звичайно ж, ані Константинопольський Патріархат, ані жодна інша Церква в односторонньому порядку не може проголосити автокефалію тієї чи іншої Церкви. Тому ми вважаємо, що ця ініціатива, незважаючи на весь інформаційний галас, який навколо неї зараз піднято, матиме ту ж долю, що й ініціативи, підняті в попередні роки, і ще раз нагадуємо про те, що вирішення української церковної проблеми можливо тільки канонічним шляхом.

Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату
митрополит Волоколамський Іларіон



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Потрібна допомога

Соціальна мережа для тих, хто допомагає дітям