Що нам робити, якщо розкольники все-таки отримають Томос?

Що нам робити, якщо розкольники все-таки отримають Томос?

Вручення Фанаром офіційного документа київським розкольникам навряд чи змінить сформовані тенденції. Останні дії Константинополя вже й так ускладнили як релігійну ситуацію всередині України, так і відносини між Православними Церквами поза нею.

Звернення Священного Синоду УПЦ від 17 грудня 2018 року дії Вселенської патріархії на території України називає спробою легалізації розколу. Присутність двох колишніх вже єпископів УПЦ, Симеона Вінницького та Олександра Переяслав-Хмельницького, не змінила суті проведених у Софії Київській зборів. Не стали вони об’єднавчим Собором…

Дії легатів Константинополя, як і подальше вручення Томосу, не будуть мати ніякої сили без визнання їх як всією повнотою Української Православної Церкви, так і всіма Православними Церквами світу. Церковна історія свідчить нам, що навіть рішення Вселенських Соборів повинні були бути визнані всією повнотою Церкви, і тим більше таку рецепцію повинні будуть пройти рішення Фанару.

Як бути єпископату, клірикам і вірним чадам Української Православної Церкви під час випробувань, що настали? З боку священноначалія було б доречне своєчасне інформування Предстоятелів Помісних Церков не тільки про сформовану релігійну ситуацію в країні, а й про випадки захоплень храмів, утисків і тиску, що чиниться на духовенство і вірних УПЦ. Такі звернення будуть ефективніші, ніж звернення до світських правозахисних організацій, і посприяють якнайшвидшому соборному вирішенню даної проблеми.

Священикам Української Православної Церкви необхідно роз’яснювати парафіянам ситуацію, висвітлювати позицію священноначалля, заглиблюватися при необхідності в історію питання і давати компетентні відповіді на виниклі у людей запитання. Зараз головне – не мовчати, бо мовчанням зраджується Бог.

Ми всі повинні пам’ятати про те, що вірність Христу неможлива без вірності його Божественному тілу – Церкві. Єдиним законним Предстоятелем Київської митрополії, визнаним усіма Православними Церквами світу, є Блаженніший Митрополит Онуфрій. Консолідація навколо нашого Предстоятеля і вірних Христу пастирів стає першочерговим завданням.

Необхідно також на місцях, в своїх храмах і монастирях перестати бути тільки глядачами. Пора ставати діяльними учасниками життя ваших громад, об’єднуватися навколо вірних пастирів.

Вірні чада Церкви, який би тиск не чинили на Вас влада чи «громадська думка», пам’ятайте, що ми не можемо бути учасниками беззаконних дій, спрямованих на шкоду Матері-Церкві.

Доречно згадати зараз слова ієромонаха Серафима (Роуза): «Ніколи бути теплохладними, ніколи бути християнином упівсили – тут або все, або нічого. Як сумно бачити християн, над головами яких нависає немислима трагедія і які думають, що вони можуть в ці жахливі часи продовжувати те, що називається «нормальним життям», повністю беручи участь у примхах божевільного, самозвабливого покоління».

Ієрей Богдан Рябко



З поріднених рубрик:

Реклама:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *